Сейм назве Волинь-1943 "етнічною чисткою з ознаками геноциду" - ЗМІ

Про це повідомляє польське видання Wpolityce з посиланням на РАР.

Найбільш контроверсійною частиною планованого тексту резолюції був запис щодо того, мала  Волинська трагедія ознаки геноциду. Tакож дебатувалось питання встановлення дати памятті жертв Волинського злочину – 11 липня.

Остаточно депутати польського парламенту погодились на формулювання "етнічні чистки з ознаками геноциду", стверджують польські журналісти.

Депутатська більшість проголосувала за те, щоб прибрати з остаточного проекту резолюції слова про встановлення "дати памяті жертв Волинського злочину".

За інформацією журналістів видання, після стилістичної редакції ключові моменти резолюції виглядають наступним чином:

"Надходить 70-річниця апогею злочину, вчиненого на Східних Кресах [креси - "окраїна, пограниччя" - польська назва територій сучасних України, Білорусі і Литви, які у 1919-1939 рр. входили до складу міжвоєнної польської держави - ІП] Другої Речі Посполитої Організацією українських націоналістів і відділами Української Повстанської Армії.

Організований та масовий характер злочину дає можливість говорити, що це були етнічні чистки з ознаками геноциду. У 1942-1945 на території Волині та Східної Галичини жертвами цього злочину стало близько 100 тисяч польських громадян".

Цей трагічний досвід має бути повернутий до історичної пам’яті сучасних поколінь, підкреслюється у проекті резолюції.

"Сейм Республіки (Речіпосполитої) Польщі вшановує пам'ять громадян ІІ-ої Республіки Польща, звіряче убитих українськими націоналістами", - написано у проекті резолюції. 

На початку тексту автори підкреслюють, що східні землі ІІ-ої Речі Посполитої "особливо сильно" постарждали під час Другої світової війни. На цих територіях зустрілись два найбільших тоталітаризми ХХ ст. - гітлерівський Третій Рейх та комуністичний Радянський Союз.

"Строката національна палітра даного регіону ускладнювала і без того напружену воєнну ситуацію, - зазначається у проекті резолюції. - Діяльність німецьких і радянських окупантів була спрямована на розпалення національної та релігійної ненависті". 

Проект резолюції висловлює "високу пошану і повагу" солдатам Армії Крайової, Самооборони Кресової та Батальонам Хлопським, які в тяжких умовах ставали на захист цивільних поляків. У проекті також висловлюється подяка всім українцям, які рятували поляків.

Проект даної резолюції був розроблений за участі Інституту національної пам’яті, Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва [відомство у складі польського Мінкульту - ІП] з залученням фахівців із міжнародного права. 

На думку експертів, запис про Волинський злочин як "етнічну чистку з ознаками геноциду" ("czystce etnicznej o znamionach ludobójstwa") відповідає історичній правді і не повинен призвести до суперечок між двома державами.

У роботі підкомісії приймали участь представники МЗС , які підкресили, що встановлення 11 липня днем пам’яті жертв Волинського злочину в Україні буде сприйнято як недружній жест.

Остаточно ухвалити резолюцію планується в липні, в передень трагічної річниці.

Тим часом праві кола, зокрема Національний рух, планують 11 липня провести Марш пам’яті Кресів.

Депутат польського парламенту українського походження Мирон Сич, який є головою сеймової Комісії у справах національних та етнічних меншин, закликав до примирення.

"Не варто полякам і українцям проводити аукціони на тему: "Хто кого більше вбив?". Як називати пацифікацію українських сіл? Чи це 100 тисяч, чи це 10 тисяч – вбивство залишається вбивством. Речі слід називати своїми іменами".

Як відомо, минулого тижня комісія Сейму (нижня палата парламенту Польщі) розглянула шість проектів резолюції щодо 70-річчя Волинської трагедії. Тільки в одному проекті - від правлячої партії - в тексті резолюції немає слова "геноцид".

Кілька днів тому Сенат (верхня палата парламенту Польщі) підтримав проект резолюції, в якому Волинська трагедія визначається як "злочин, що мав характер етнічної чистки, яка відповідає ознакам геноциду"

У квітні 2013 року в Сеймі Польщі було зареєстровано проект резолюції про визнання ОУН, УПА й дивізію "Галичи"злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр".

Пізніше Львівська облрада прийняла звернення щодо українсько-польських відносин в 30-40-х роках ХХ століття та 70-річчя Волинських подій, в якому засудила проект резолюції польського сейму.

У березні 2013 року своє звернення оприлюднила Українська греко-католицька церква, яка засудила масові убивства на Волині і закликала до примирення польського та українського народів. У квітні з закликами до взаємного прощення виступили римо-католики Волині.

Перед тим голова Римо-католицької церкви в Україні Мечислав Мокшицький повідомив, що виробити спільної позиції з УГКЦ не вдалося через те, що "запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом", а вибачатися треба тільки українцям.

На початку квітня 2013 року у Києві створено громадський комітет "Примирення між народами". Відомі релігійні та громадські діячі звернулися до українського та польського суспільства зі словами співчуття щодо взаємного протистояння часів Другої світової війни і важливості добросусідських відносин сьогодні.

У березні 2013 року голова ВР Володимир Рибак закликав голів Сенату та Сейму Польщі підтримати ініціативу щодо встановлення Дня пам’яті та примирення українців і поляків.

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"