У Києві говоритимуть про військову історію Речі Посполитої XVII сторіччя

Посольство Республіки Польща в Україні запрошує до участі в Українсько-Польському круглому столі істориків XVII сторіччя.

Про це ІП повідомили у посольстві Польщі.

"Великі історичні річниці, які припадають на цей рік - 330 років Битви під Віднем та 340 років Хотинської битви, є прекрасною нагодою для проведення дискусії на тему польської і української збройної історії XVII століття", - зазначають у посольстві.

Фахове обговорення обох історичних річниць буде присвячене проблематиці спільної військової історії та більш широким аспектам польської і української історії XVII століття, в тому числі її європейського контексту.

Час і місце заходу: 27 червня 2013 року oб 11:00 у посольстві Польщі в Україні (Київ, вул. Ярославів Вал, 12).

У дискусії візьмуть участь відомі українські і польські науковці – фахівці у галузі військової та загальної історії:

Модератор: професор Наталія Яковенко, кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія"

Учасники:

Д-р н. Тарас Чухліб – Інститут історії України, Національна академія наук України

Канд.наук Олексій Сокирко – доцент Кафедри давньої та нової історії України Національного університету ім. Т. Шевченка

Іван Гаврилюк – аспірант Кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська Академія" та аспірант Історичного інституту Варшавського університету

Проф., д-р н. Мірослав Нагєльскі – декан Історичного інституту Варшавського унівесритету

Д-р н. Радослав Сікора – викладач в Академії Військово-морського флоту в м. Гдиня

Збігнєв Гундерт – аспірант Історичного інституту Варшавського університету.

Для того, щоб узяти участь у конференції, потрібна реєстрація - пишіть на електронну пошту Aleksander.Kowalewski@msz.gov.pl до 25 червня 2013 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Річ Посполита"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.