Спецпроект

У Словаччині відкривають музей у стародавньому кораблі. ФОТО

У червні в словацькому місті Пьєштяни з'явиться незвичайна пам'ятка. Тут відкриють плавучий музей старовірської культури на борту старовинного парусного судна. Плата за відвідування буде символічною - 1 євро з людини.

Про це пише bagnet.org.

Повністю діючий корабель-музей є копією старовинної лодії, що називалася "Гіперборея". Його впродовж кількох років відтворювали словацькі історики.

"Гіперборея"

"Гіперборея" буде плавати по одному з місцевих озер. Адміністрація музею має намір показати, як виглядало життя на тутешніх землях в давні часи, а також в епоху існування Римської імперії.

Відкриття "Гіпербореї" ще раз доводить, що незліченні аквапарки Словаччини - це ще не єдине, що приваблює туристів в цю країну.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.