У Білорусі з'явився сайт про "благословенні 90-ті". ФОТО

В інтернеті з'явився мультимедійний історичний проект, присвячений 1990-м рокам у Білорусі. Автори сайт вважають ці роки цікавим та енергійним періодом у житті країни, про який зараз забули або знають мало.

"90-ті роки в Білорусі - забутий час, - ідеться на сайті проекту. - Однак це був період драйву та розвитку: нова державність щойно з'явилася, ішла політична боротьба, швидкими темпами розвивалася культура, з'являлися нові ЗМІ... Складалося білоруська нація - європейська і вільна".

Автори сайту шкодують, що наразі збереглося мало свідчень того часу - у шкільних підручниках дев'яності замовчуються, дисертації про сучасну Білорусь не захищаються, а інтернет тоді лишень почав розвиватися у країні.

 Мітинг у Мінську, травень 1991 року
Серпень 1991 року - мітинги проти ГКЧП

Сайт 90s.by - це спроба "зафіксувати час, дізнавшись про нього від ключових дійових осіб: політиків, письменників, громадських діячів, бізнесменів і журналістів".

Інтернет-адреса сайту - 90s.by

Обіцяють, що на сайті протягом цього року з'являться 100 статей про основні події 1990-1999 років.

1992 рік. Проспект Леніна в Мінську перейменовано на проспект білоруського першодрукаря Франциска Скорини, 1982 год. Фото: Беларускі дзяржаўны архів кінафотафонадакументаў
 1993 рік. Державною валютою Республіки Білорусь стають "зайчики"

Всі статті на сайті будуть засновані на інтерв'ю, а також газетах і відеохроніці того часу.

 1994 рік. Візит президента США Клінтона в Мінськ

Також на сайті є розділ "Твої Події", де кожен охочий може висловити свою думку про десятиліття "драйву і розвитку".

1995 рік. Президент Лукашенка під біло-червоно-білим прапором і гербом "Погоня". Фото: euroradio.fm
1996 рік. Демонстрація "Чорнобильський шлях" у Мінську. Фото: Сяргей Брушко

Як відомо, у листопаді 2012 року з'явився російсько-білоруський сайт "Историческая правда", натхненний у тому числі й "Історичною Правдою".

Дивіться також:

1991: люди штурмують ЦУМ у Мінську, щоб отоварити картки. ВІДЕО

"Лукашенко: политическая биография". Автор книги - за ґратами

У Білорусі зник оригінал договору про розпуск СРСР

"Ляпис Трубецкой" зробив кліп у стилістиці Лесі Українки. ВІДЕО

25.03.1918. Трэцяя Ўстаўная Грамата Рады БНР

Білоруси скинулися на посібник з історії XVII сторіччя

1991: історія Білорусі - репом і в мультику. ВІДЕО

"Мужички з істфаку" нав'язують білорусам нову історію - чиновник Лукашенка

Інші матеріали на тему "Білорусь"

.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.