В інтернеті проводять опитування про ставлення до УПА

Учень 10-го класу київської школи № 163 Євген Воронін, який пише наукову роботу за темою "Діяльність УПА: за чи проти. Історична ретроспектива", звернувся до читачів ІП з проханням узяти участь в інтернет-опитуванні про ставлення до Української повстанської армії.

"Це науково-дослідницька робота у Малу Академію Наук м. Києва, - зазначив старшокласник. - Для того, щоб її взяли до уваги, треба, щоб проголосувало більше чотирьох тисяч респондентів".

Взяти участь у опитуванні можна тут.

Педагогічний керівник Євгена - учитель історії СШ №163 К.М. Кривонос.

Євген Воронін

Опитування складається з чотирьох питань. З одного комп'ютера можна проголосувати тільки один раз.

Дивіться також інші матеріли за темою "УПА" та "Інтернет".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.