Спецпроект

Міліція розслідує рейдерську атаку на "Київську фортецю"

За зверненням нардепа Олександра Бригинця щодо захоплення приміщення Київської фортеці на вул. Госпітальній, 16 розпочато досудове розслідування.

Про це повідомляє прес-служба депутата з посиланням на Головне управління МВС України в м. Києві.

Відомості, які містилися у зверненні Бригинця до міліції, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 (самоправство) Кримінального кодексу України.

Як відомо, у березні невідомі, які не представилися керівництву музею, самовільно вивісили на фасаді будівлі "Київської фортеці", що знаходиться на балансі Міністерства оборони та розташованої за адресою: вулиця Госпітальна, 16 табличку з назвою провулок Госпітальний, 16.

Після цього невідомі проінформували керівництво музею про те, що тепер ця будівля належить їхній фірмі.

За словами керівника музею "Київська фортеця" Олени Ющенко, фірма намагалась здійснити купівлю даної споруди ще в 2005 році, але згідно з рішенням Господарського суду, операція була визнана недійсною, оскільки будівля розташована за адресою: вулиця Госпітальна, 16-а (та 24-а), а в документах про купівлю значилась адреса: провулок Госпітальний, 16-а.

Як відомо, у липні 2012 року директор музею В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.