У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ. Кожедуба замість Чкалова, Гонгадзе замість Лазо

З 1 червня вступило в силу рішення Луцької міської ради № 16/6 (2011 року) "Про перейменування вулиць міста Луцька".

Про це повідомляє "Слово Волині".

Рішення про перейменування прийнято з метою впорядкування існуючих назв вулиць міста Луцька, враховуючи звернення та пропозиції громадськості міста та відповідно до законодавства України.

Перейменовано такі вулиці:

   вул. Бабушкіна на вул. Шпитальна;

   вул. Горького на вул. П’ятницька гірка;

   вул. Доватора на вул. Християнська;

   вул. Кірова на вул. Петра Болбочана;

   вул. Колгоспна на вул. Садова;

   пров. Колгоспний на пров. Садовий;

   вул. Котовського на вул. Холодноярська;

   вул. Краснодонців на вул. Князів Острозьких;

   вул. Куйбишева на вул. Олексія Шума;

   вул. Невського на вул. Цукрова;

   вул. Олега Кошового на вул. Балківська;

   вул. Орджонікідзе на вул.Митрополита Андрея Шептицького;

   вул. Пролетарська на вул. Рогова;

   вул. Радгоспна на вул. Григорія Гуляницького;

   вул. Свердлова на вул. Покальчуків;

   вул. Тухачевського на вул. Андрія Марцинюка;

   вул. Тюленіна на вул. Петра Могили;

   вул. Уляни Громової на вул. Йосафата Кунцевича;

   вул. Фрунзе на вул. Степана Кривенького;

   вул. Щорса на вул. Олександра Богачука;

   вул. Чкалова на вул. Івана Кожедуба;

   вул. Баумана на вул. Петра Маха;

   вул. Пархоменка на вул. Яблунева;

   вул. Лазо на вул. Георгія Гонгадзе;

   вул. Радіщева  на вул. Срібна;

   вул. Земнухова на вул. Князів Ружинських;

   вул. Бринського на вул. Архітектора Метельницького.

Особам, які зацікавлені в уточненні своєї прописки, необхідно звернутися у відділ міграційної служби, нагадують журналісти.

Крім того, на засіданні виконавчого комітету міської ради було прийнято рішення "Про зміну нумерації будівель у зв`язку з перейменуванням вулиць міста Луцька".

Про інші перейменування вулиць і площ в Україні читайте у темі "Топоніміка"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.