У Сумах знесуть два пам'ятники Леніну

Депутати Сумської міськради прийняли рішення демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

Про це повідомляють "Подробности" із посиланням на "Сегодня".

"Управлінню капітального будівництва здійснити роботи з демонтажу пам'ятника-погруддя Леніну по вулиці Миру, 28 і пам'ятника, який розташований в урочищі Дуровщина", - йдеться у рішенні, за яке проголосував 51 із 70 присутніх у сесійній залі депутатів.

Згідно з рішенням, пам'ятник-бюст буде переданий "на відповідальне зберігання міському комітету КПУ", а пам'ятник з урочища Дуровщина – переплавлений.

Обговорення та голосування цього питання супроводжувалося вигуками "Ганьба!" з боку численних представників КПУ, які прибули на сесію. Міський голова Геннадій Мінаєв порадив їм створювати ініціативну групу зі збору підписів за відставку мера.

Нагадаємо, у квітні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніна, встановленого біля будинку культури "Хімік". На його місці планується встановити пам'ятник засновникові міста Суми – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

У лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Дивіться також інші матеріали про встановлені і знищені пам'ятники Леніну в Україні

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.