Спецпроект

Фінський виробник одягу сплагіатив картину Марії Приймаченко

Фінська компанія Marimekko, яка виробляє одяг і товари для дому, визнала, що один з її фабричних узорів був скопійований із робіт українки Марії Приймаченко. Музей українського народного декоративного мистецтва радиться з юристами, що з цим робити.

Фінська газета Helsingin Sanomat написала, що узор компанії Marimekko (фінський виробник і продавець одягу й товарів для дому), запроваджений у виробництво з 2007-го, майже повністю ідентичний картині 1963 року української художниці Марії Приймаченко, повідомляє Reuters.

Дизайнер компанії Крістіна Ізола і сама компанія Marimekko зізнались у плагіаті і вибачились. "Я не знала про копірайт, як і про те, що це чиясь робота", - зазначила Ізола.

Дизайн "Metsanvaki" (наїв із зображенням лісових дерев) був також використаний на "лівреї" одного з літаків компанії Finnair. Після повідомлення про плагіат авіакомпанія пообіцяла прибрати зображення, повідомляє УП.Життя.

Літак FinnAir із плагіатом. Посередині - Крістіна Ізола

Музей українського народного декоративного мистецтва, в колекції якого перебуває картина Приймаченко, назвав ситуацію "дуже неприємною".

Картина Марії Приймаченко "Щур у дорозі" (1963)

"Ми консультуватимемося з юристами з цього приводу, - зазначила директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва Адріана Вялець, - оскільки це серйозне порушення авторських прав".

 Узор фінської компанії 2007 року називається Metsanvaki ("лісовий народ"). За збігом обставин, Marimekko перекладається з фінської як "плаття Марії"

Головний дизайнер Marimekko Мінна Кемелл-Кутвонен сказала, що наразі важко оцінити збитки від скандалу. Курс акцій компанії з часу повідомлення про плагіат дещо знизився.

Марія При[й]маченко (1909-1997) —  українська художниця, працювала переважно в жанрі "наївного мистецтва". Все життя прожила в селі Болотня Іванківського району Київської області. Чоловік Василь - лейтенант Червоної армії - воював на фінській війні, пропав безвісти у Другу світову.

Лауреат Шевченківської премії (1966), заслужений діяч мистецтв УРСР, народна художниця України. 2009 рік рішенням ЮНЕСКО було визнано роком Марії Приймаченко.

У 1937 році її роботи демонструвалися на Світовій виставці в Парижі, після чого художниця стала відомою і за кордоном. Пабло Пікассо нібито називав твори Приймаченко "Прекрасними роботами геніальної жінки".

Творче кредо: "Людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..."

Дивіться також:

Засновник бренду Kenzo відвідав музей Івана Гончара. ФОТО

Як депутати ВР пишуть "історичні праці", плагіатячи "Вікіпедію"

Українські витоки авангарду Казимира Малевича

Інші матеріали за темою "Мода"

Інші матеріали за темою "Плагіат"

Інші матеріали за темою "Живопис"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.