Спецпроект

Радянський мобільник показали в музеї Владивостока

Музей історії телефонного зв'язку Примор'я після капітальної модернізації відкрився в п'ятницю у Владивостоці в будівлі, де понад 100 років тому почала роботу перша в місті телефонна станція.

Про це пише ria.ru.

"Музей існує вже 11 років, і за цей час у ньому зібрано більше 400 унікальних експонатів - це телефонні апарати, книги з номерами, а також фотодокументи та архівні матеріали про те, як розвивався зв'язок в Примор'ї", - розказав доглядач музею Борис Василькевич.

За його словами, серед раритетів - телефон фірми "Еріксон" 1903-го року, який випускали в дерев'яному корпусі. Ця модель була вже з циферблатом, на відміну від минулих, які працювали від магнето: потрібно було покрутити ручку, щоб з'явився струм. Після цього можна було дзвонити.

Телефон фірми "Еріксон" 1903-го року 

"У музеї з'явилася нова експозиція, присвячена стільниковим телефонам і пейджерам. Найцікавіший серед них - перший радянський мобільний телефон ЛК-1, який випускали в 60-х роках минулого століття. Він важить близько трьох кілограмів і може майже добу працювати без зміни батареї" , - сказав співрозмовник.

Він зазначив, що в планах підключити деякі музейні експонати до мережі, бо вони знаходяться в робочому стані. Серед таких раритетів - два апарати Морзе 30-х років, навіть зараз з них можна відправити повідомлення. Екскурсії в музеї будуть безкоштовними, але щоб потрапити туди необхідна попередня домовленість.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.