У Миколаєві рятують вежу-гіперболоїд - претендента на Світову спадщину. ФОТО

В Миколаєві на території легендарної гіперболоїдної водонапірної вежі відбулося відкриття алеї імені архітектора Шухова.

Про це повідомляють NikVesti.

Метою заходу було привернення уваги громадськості і влади до збереження Шуховської водонапірної вежі - унікального об'єкту інженерної спадщини України.

 Вежа Шухова, орієнтовно 1910-ті роки

У заході взяли участь правнук відомого вченого Владімір Шухов (Москва), професори з Університету Інсбрука (Австрія), Технічного університету Мюнхена (Німеччина) і Московського державного будівельного (Росія).

Представник місцевого водоканалу повідомив, що протягом квітня-травня була відреставрована ровесниця водонапірної вежі - кам'яна огорожа поблизу неї.

 Вежа Шухова, 2013 рік. Фото: wikipedia.org

Владімір Шухов висловив думку, що башту потрібно реставрувати і відкривати для екскурсійного відвідування мешканцями та гостями міста.

Вежа Шухова - водонапірна вежа висотою 32 метри, виконана за проектом інженера Володимира Шухова для системи міського водопостачання в Миколаєві. Була побудована в 1907 році, функціонувала до 1944 року, коли була підірвана відступаючими німецькими військами.

Відновлена і використовувалася до середини 1958 року. Має статус пам'ятки історії та культури місцевого значення. Міжнародна наукова конференція "Heritage at Risk. Збереження архітектури XX століття і Світова спадщина" (2006 рік) назвала Шуховську вежу серед шедеврів архітектурного авангарду, рекомендованих до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Аджигольський маяк - іще одна пам'ятка роботи Шухова

Володимир Шухов - архітектор, винахідник і науковець, проектант нафтопроводів, мостів, башт тощо. З 1896 по 1930 роки за його проектами було побудовано понад 200 сталевих сітчастих гіперболоїдних веж.

До наших днів збереглися не більше 20, в тому числі у Черкасах і Помічній (Кіровоградщина). Одні з найкраще збережених - водонапірна вежа в Миколаєві і Аджигольський маяк у Дніпровському лимані (1910 рік, висота - 70 метрів). 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.