Спецпроект

У Москві на будинку Брежнєва відновлять меморіальну дошку

Московська влада хоче відновити меморіальну дошку, присвячену Леоніду Брежнєву, на будівлі будинку, де жив генеральний секретар ЦК КПРС.

Для реалізації ініціативи будуть використані лише позабюджетні кошти, повідомляє gdeetotdom.ru.

Члени комісії з увічнення пам'яті видатних подій та діячів вітчизняної історії дали згоду на відновлення меморіальної дошки Брежнєву. Одним з авторів ініціативи став депутат російської Державної думи Алєксандр Хінштейн.

Стара меморіальна дошка, встановлена ​​на об'єкті житлової нерухомості в Москві  по Кутузовському проспекту, 26, була створена радянським скульптором Олександром Рукавишніковим. В цьому будинку Брежнєв прожив 30 років, з 1952 року аж до смерті в 1982 році.

Після розпаду СРСР дошку демонтували, і вона стала експонатом у музеї Берлінської стіни в столиці об'єднаної Німеччини. Якраз із цього музейного експоната і буде зроблена копія.

За даними опитування Левада-Центру, більшість росіян вважають Брежнєва найкращим правителем ХХ століття.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.