Оголошено конкурс плакатів про Голодомоp

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс плакатів.

Мета конкурсу — створити нові символи пам’яті про Голодомор і популяризувати ті, що вже існують, повідомили організатори.

Участь у конкурсі можуть узяти художники, дизайнери, студенти спеціальних навчальних закладів, учні художніх шкіл та ін. Для цього необхідно підготувати серію з трьох і більше авторських ескізів плакатів із теми "Голодомор 1932-1933 років".

Кожен ескіз має складатися з ілюстративної частини, тексту і пояснювальної записки, яка розкриває бачення автором проблеми Голодомору 1932-1933 років, а також роз’яснює значення символів, закладених автором в ілюстрацію.

"Ці плакати мають виконати роль символів, що закликають народ України завжди пам’ятати про Голодомор 1932-1933 років, уважно ставитися до складних сторінок власної історії, об’єднатися навколо спільної історичної пам’яті та зрозуміти, що трагедії, подібні до Голодомору 1932-1933 років, ніколи не повинні повторитися у будь-якій формі", — зазначають організатори.

Роботи прийматимуться до 15 жовтня. Підведення підсумків та оголошення результатів відбудуться до Дня пам’яті жертв Голодомору у листопаді 2013 року. Переможці конкурсу будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 3 000 грн, 2-е місце — 2 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Оцінюватиме матеріали конкурсна комісія, до якої увійдуть авторитетні дослідники, науковці, історики та громадські діячі. За підсумками конкурсу проведуть виставку найкращих плакатів, а роботи переможців використають у серії плакатів соціальної реклами для розміщення в громадських місцях.

Детальніші умови участі до вимоги до робіт читайте за посиланням.

Інші матеріали за темою "Голодомор"

Інші матеріали за темою "Плакати"

Інші матеріали за темою "Конкурс"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.