Спецпроект

Музею-палацу Воронцова подарували півтисячі картин

Професор, співробітник Нікітського ботанічного саду, Віталій Голубєв, подарував Воронцовському музею при Алупкінському палацово-парковому музеї-заповіднику колекцію з 546 картин.

Про це пише timer.od.ua.

Підписання договору дарування відбулося у четвер, 23 травня. Договір був підписаний між професором Голубєвим і директором Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника Олександром Балінченко і переданий головному хранителю музею.

У музей передано колекцію робіт відомих майстрів ХХ століття. Картини знаходяться у фондах і сховищах музею. Перш, ніж їх побачать відвідувачі, співробітникам музею належить вибрати і підготувати приміщення для експозиції, забезпечити контроль клімату і оформити самі картини.

Зазначимо, що Віталій Голубєв зробив перший великий дар Воронцовському музею ще в 1988-му році. Тоді колекціонер передав музею 204 картини.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.