Спецпроект

Оголошено конкурс наукових робіт про Голодомор як геноцид

До 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору оголошує конкурс наукових студентських та аспірантських робіт про Голодомор 1932-1933 років як геноцид українського народу.

Організатори пропонують молодим науковцям дослідити такі теми: особливості та наслідки Голодомору в окремих регіонах чи населених пунктах; Голодомор у свідченнях очевидців; опір геноцидній політиці; взаємодопомога і порятунок голодуючих; соціальні, економічні, демографічні, психологічні аспекти Голодомору; Голодомор у національній пам’яті.

Конкурс має на меті посприяти дослідженням історії Голодомору 1932—1933 років серед молодих науковців та актуалізувати громадську думку щодо геноциду українців.

Роботи приймають до 1 жовтня. Переможці конкурсу (у двох групах: студентські та аспірантські) будуть відзначені дипломами та заохочувальними грошовими преміями (1-е місце — 2 000 грн, 2-е місце — 1 000 грн, 3-є місце — 1 000 грн).

Детальніше про умови участі читайте за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.