Спецпроект

Російський музей відправив "Запорожців" Рєпіна на Урал

Шедевр Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану", який знаходиться в постійній експозиції Російського музею (ГРМ), на чотири місяці переїхав на тимчасове експонування в місто Сатка Челябінської області.

Про це повідомляє ria.ru.

Це невелике місто Південного Уралу стало широко відомим після падіння метеорита взимку цього року, а тепер його жителі зможуть познайомитися з однією з головних картин великого музею, і для цього їм не доведеться їхати до Санкт-Петербурга. З четверга "Запорожці", а також автопортрет Рєпіна, будуть виставлені в палаці культури "Магнезит", причому подивитися на них можна абсолютно безкоштовно.

"Були створені всі умови для розміщення полотна в максимально комфортних для нього умовах. Палац культури є пам'яткою архітектури 1951 (у цьому ж році будівлю було визнано кращим архітектурним спорудженням СРСР), і за допомогою сучасних технологій йому додали шарм, властивий Російському музею і відтворили атмосферу парадних залів Михайлівського палацу ", - розповіла Тетяна Забродіна, прес-секретар "Групи Магнезит".

Також відвідувачі виставки зможуть відвідати лекторій і взяти участь в інтерактивних програмах.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.