В Чернігові й Івано-Франківську - лекції про архіви КГБ

Архівіст, експерт із доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик проведе у Чернігові публічну лекцію на тему "Про що розповідають архіви КГБ?".

Лекцію на цю ж тему в Івано-Франківську прочитає історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Історики розкажуть про таємниці, що були десятиліттями закриті грифами секретності, про невідомі факти з історії України, як наше минуле приховували і як його фальшували.

Відкриття архівів в Україні стало унікальною можливістю для науковців усього світу подивитися на функціонування тоталітарного режиму зсередини, опираючись на його ж документи.

"Доступ до таких документів для їх вивчення та оприлюднення – це один із засобів подолання наслідків тоталітарного минулого в нашій історії, важливий чинник у становленні національної пам’яті та культивуванні справжніх демократичних цінностей, один із факторів створення здорового громадянського суспільства, і засіб у подоланні бар’єру до примирення, - зазначив Забілий. - Ось чому важливо відстоювати право на правду".

"Зараз завдяки цим архівам люди можуть знаходити інформацію про своїх репресованих родичів, історики мають можливість ґрунтовно досліджувати цей період, першими відкриваючи секрети найбільшої країни Європи з найменш вивченим минулим", — додав Ігор Кулик.

Час і місце:

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК - 23 травня, четвер, 12:00. Інститут історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національного університету (вул. Шевченка, 57), ауд. 708.

ЧЕРНІГІВ - 24 травня, п’ятниця, 14:00. Прес-клуб "Ділове слово", вул. Бєлінського, 11.

Також на заходах відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" та нещодавно запущеного Електронного архіву українського визвольного руху avr.org.ua.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та книгарня "Є" в рамках проекту "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.