Спецпроект

Чехи перетворили ядерний бункер на Музей холодної війни. ФОТО

Поблизу чеського села Мішов у колишньому сховищі ядерних боєголівок для радянських ракет відкрився музей холодної війни.

Про це пише obozrevatel.com.

Після розпаду СРСР бункер спочатку використовувався для зберігання чеських банкнот. Потім підземне сховище передали у відання міністерства культури, після чого влада вирішила зробити з нього музей.

Музей "холодної війни"

Як розповів директор музею Вацлав Вітовец, в експозиції представлені різні елементи радянського обладнання, дизельний двигун і велика кількість протигазів ".

На території Східної Європи було 12 таких сховищ. За словами істориків, на секретний об'єкт не пускали навіть членів чехословацького уряду, а жителі села і не підозрювали, що живуть біля ядерного арсеналу.

"Ми знали, що в лісі знаходилися військові бази, але ніхто і не підозрював, що тут були ядерні боєголовки. Всі чули, що вночі туди щось привозили. Однак, думаю, що навіть нашим вождям точно нічого не було відомо", - розповів журналістам житель Мішова.

У Чехії регулярно закликають не забувати жахи комуністичного режиму. Тут діє Музей комунізму, в якому детально розповідається про радянську повсякденності і політиці.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.