Збирають підписи під Універсальною декларацією про архіви

Міжнародна рада архівів проводить збір підписів на підтримку Універсальної декларації про архіви.

Як відомо, Декларація була розроблена спеціальною робочою групою Міжнародної ради архівів за зразком "Декларації про архіви Квебеку". Вона була ухвалена в листопаді 2011 року на 36 сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО.

Документ задуманий в якості основи для стимулювання та підтримки архівів і архівної професії. Декларація є важливим кроком у поліпшенні розуміння і усвідомлення актуальної ролі архівів серед широкої громадськості та осіб, які приймають рішення.

Декларація визначає унікальну якість, необхідність та різноманітність архівів; визнає роль архівістів та колективну відповідальність сучасного суспільства.

Важливими складовими документа є зобов’язання щодо достатнього фінансування архівної галузі, збереження документів та доступу усіх бажаючих до архівів.

 

Дана декларація доступна на 29 мовах. Переклад на українську мову в березні 2013 року здійснили Аліна Шпак – заступник директора Центру досліджень визвольного руху та Олексій Погорелов – генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси.

З 2125 підписантів (станом на 14.05.2013 року) найбільше підписантів з Італії та Франції (майже по 20 % з кожної країни). Третє місце з 15,5 % посідає Канада.

Україна разом з Польщею ділить 17-18 місце, маючи в активі 13 голосів, що становить 0,61 %. Це в переважній більшості представники Інституту історії України Національної академії наук України та Центру досліджень визвольного руху.

Підписати Декларацію он-лайн можна тут.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.