У Житомирі хочуть збудувати меморіал жертвам концтабору "Шталаг-358"

У державному архіві Житомирської області відкрито тематичну виставку, присвячену подіям Великої Вітчизняної війни на терені Житомирщини в 1941-1944 роках.

Така виставка експонується щороку напередодні Дня Перемоги і базується на унікальних архівних документах, більшість з яких тривалий час були недоступні широкому загалу пересічних громадян, повідомляє Житомир.info.

Сьогодні ці документи сприяють більш об’єктивному баченню подій періоду окупації Житомира і області, зазначає видання.

Це стосується, у першу чергу, довго замовчуваної теми підпільної діяльності ОУН(б) і ОУН(м) і не до кінця висвітленої теми Богунського концтабору радянських військовополонених "Шталаг-358", адже всі червоноармійці, які під час війни потрапили в полон, у радянську добу вважалися "зрадниками Батьківщини".

Результатом вивчення й досі маловідомих для істориків документів Житомирського облархіву, а також архівних документів ФРН стали дві нові книги, які щойно вийшли у краєзнавчому видавництві "Волинь".

Проект меморіалу

Вони називаються "В огне войны"/Житомир 1941-1944. Оккупация. Сопротивление. Освобождение"( автори – Владислав Кругляк і Андрій Савчук) і "Stalag-358/Трагедия житомирского забытого "Освенцима" (автор – Андрій Савчук) і суттєво збагачують воєнну історіографію Житомира і області.

На виставці голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Георгій Мокрицький представив ескізну пропозицію меморіального комплексу (архітектор – Петро Перевозник), який пропонується влаштувати на місці масового поховання 67 тисяч наших співвітчизників – в’язнів Богунського концтабору "Stalag-358", замордованих під час окупації Житомира нацистськими загарбниками.

Основним елементом комплексу має стати стара водонапірна вежа – німий свідок трагедії.

Дивіться також:

На Черкащині вийшла Книга пам'яті Шталагу-349 "Уманська яма"

У Львові боряться зі спробами приватизувати територію Шталагу-328

Радянські військовополонені 1941-43 рр. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.