У Харкові розпочався фестиваль Миколи Хвильового

Літературно-мистецький фестиваль "Метрополія свідомого життя", присвячений творчості Миколи Хвильового, розпочався 12 травня у Харкові.

За повідомленням організаторів, захід покликаний актуалізувати творчість письменника, оживити його образи й ідеї у просторі міста, в якому він жив.

В рамках фестивалю в Літературному музеї відкрилася виставка про Хвильового, під час концерту в Будинку актора харків’яни змогли послухати класичну та сучасну музику й поезію.

Під час перформенсу "Лист до Твоєї душі від Миколи Хвильового" на вулицях Харкова читалися вголос твори письменника та роздавалися його тексти, зверненні до читачів. А увечері учасники фестивалю взяли участь у перформенсі "Ніч. Весна. Міст. Марія" на мосту через річку Лопань.

Сьогодні, 13 травня, вуличні перформенси відбудуться біля будинку "Слово", де рівно 80 років тому обірвалося життя письменника, та на його могилі в Молодіжному парку.

У Харківському Національному університеті імені Каразіна пройдуть наукові читання за участі дослідників творчості Хвильового, культуролог Тамара Гундорова і письменниця Оксана Забужко виступлять з відкритими лекціями.

Вхід на всі заходи – вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.