Спецпроект

У Криму з'явився перший музей піратів Чорного моря

Музей "Пірати Чорного моря" відкрився в Євпаторії 1 травня в рамках святкування початку курортного сезону. До відкриття музею місто готувалося майже два роки, а виставлені експонати збиралися більше семи років.

Про це пише svodka.net.

"Більшість предметів, що увійшли до експозиції музею, були передані приватними колекціонерами, - розповіли в прес-службі Євпаторійської міськради. - Це морські археологічні знахідки, зброя, посуд, старовинні монети, прикраси, фрагменти затонулих кораблів, особисті речі моряків. Відвідувачі музею зможуть познайомитися з життям і побутом піратів на суші і в морі, зі звичаями та законами морських розбійників."

Приміщення в музеї оформлені в стилі старовинного корабля, що дозволяє зануритися в атмосферу тих часів. Одна з кімнат схожа на скарбницю, де зберігаються старовинні прикраси, знайдені на дні морських глибин, а інша - на каюту моряка.

Біля входу в музей знаходиться старий напівзруйнований човен з весламі.

Ініціаторамі створення подібного музею стала молодіжна громадська організація клубу "Шарм", члени якої передали до експозиції частину речей, що зберігалися у них дома. За їх словами, найбільша колекція експонатів присвячена темі піратства в Чорному морі, адже перші морські розбійники з'явилися на його просторах ще в часи античності.

Відомості про їх діяльність збереглися досі. Правда, сказати зі стовідсотковою впевненістю, чи користувалися виставленими речами перші пірати Чорного моря, або вони належали морякам, не можна. Але подивитися на старовинні експонати - в будь-якому випадку цікаво.

Родзинка музею в тому, що більшість представлених предметів можна помацати руками і сфотографуватися, наприклад, за штурвалом, в образі капітана корабля. Музей знаходиться на вулиці Революції, 56 (на території центральної дитячої бібліотеки ім. Макаренко).

Дивіться також інші матеріали за темою "Пірати"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.