Помер екс-директор студії імені Довженка

2 травня на 85-му році життя помер кінорежисер Микола Мащенко, колишній голова Національної спілки кінематографістів України і колишній директор кіностудії ім. О. Довженка.

Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на міністра культури Леоніда Новохатька.

Микола Мащенко народився 12 січня 1929 року в селі Мілуватка на Луганщині. 1953 року закінчив Харківський театральний інститут. З 1957 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.

З 1989 до 2004 року обіймав посаду генерального директора цієї кіностудії. У 1996 році став академіком-засновником Академії мистецтв України.

За 40 років мистецької діяльності Микола Мащенко створив понад 20 кінофільмів. Зняв такі відомі стрічки, як "Хочу вірити" (1965),"Всюди є небо" (1965),"Комісари" (1970), шестисерійнмй фільм "Як гартувалася сталь" (1973), трисерійну картину "Овід" (1980), а також "Паризьку драму" (1983), "Вінчання зі смертю" (1992) і "Кобзар" (1993).

Останньою режисерською роботою став фільм "Богдан-Зиновій Хмельницький" (2008).

Микола Мащенко - народний артист України (з 1983), лауреат державної премії ім. Т. Шевченка (1982, за фільм "Овід") і державної премії ім. О. Довженка (2011, за видатний внесок у розвиток кіномистецтва).

Дивіться також:

Інші матеріали за темою "Memoriam"

Інші матеріали за темою "Кіно"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.