У ЛЬВОВІ ХОЧУТЬ ЗАБУДУВАТИ СОБОР СВЯТОГО ЮРА

Біля церкви Юра у Львові може з’явитися величезна будівля, яка закриє храм з вул. Городоцької.

ТзОВ "Розвиток нерухомості" хоче розпочати будівництво житлово-офісного комплексу на Святоюрській горі у Львові і подало до суду на Львівську міську раду, яка нібито затягує із прийняттям рішення про надання в оренду земельної ділянки, повідомляє Вголос.

У позові йдеться про ділянку на Святоюрській горі за адресою вул. Озаркевича, 4 - поруч із внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО собором Святого Юра. Саме на цій площі планують збудувати житлово-офісний комплекс.

Галицький районний суд м. Львова (головуюча Городецька Л.М.) вирішив, що Львівська міськрада незаконно не приймала рішення по зверненнях ТзОВ "Розвиток нерухомості" про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки площею 0,45 в оренду терміном на 10 років.

За словами начальника юридичного управління Львівської міськради Гелени Пайонкевич, міськрада подаватиме апеляцію на це рішення суду.

Пайонкевич запевнила, що жодного конфлікту чи упередженого ставлення до ТзОВ "Розвиток нерухомості" у ЛМР немає. Міськрада просто вимагає, аби земельна документація була впорядкована належним чином та були зняті всі спори.

"Необхідно враховувати, що поруч розташований собор св. Юра і для нас важливо, аби при вирішенні цього питання були враховані інтереси усіх суміжних користувачів", – сказала представниця міськради Гелена Пайонкевич.

Земельну ділянку, на яку претендує забудовник, разом з історичною будівлею Народної лічниці [лікарні] придбав митрополит Андрей Шептицький за власні кошти. Митрополита запросили стати опікуном, але він також передав та обладнав своїм коштом для лікарні дім на узбіччі Святоюрської гори (нині вул. Озаркевича, 4).

Ініціатором створення Народної лічниці був лікар Євген Озаркевич. За задумом Озаркевича, Лічниця мала стати центром української медичної науки, а в перспективі — базою для медичного факультету Львівського українського університету.

Також на цій земельній ділянці є поховання невідомих львів'ян (їхні тіла були знайдені на вулицях міста і поховані сестрами-монахинями, працівницями шпиталю митрополита Шептицького під час військових дій 1944 року).

Архикатедральний собор Святого Юра — греко-католицький собор Галицької митрополії, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків. З 1998 року належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Як відомо, у квітні 2013 року суд у Києві зобов'язав міську владу віддати ділянку для будівництва висотки прямо під стінами Софії - частині Світової спадщини ЮНЕСКО.

Улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.