У Києві презентують книгу про п'ятьох Чорних Воронів

У Києві відбудеться презентація нової книжки Романа Коваля "Чорний Ворон: п’ять біографій".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

Нова книга - це збірка документальних нарисів про отаманів, які мали одне повстанське псевдо – Чорний Ворон і боролися за інтереси селянства в добу Української Народної Республіки.

У кожного з Чорних Воронів своя доля, але історики та краєзнавці часом творять збірний образ, вносячи плутанину, тож автор і вирішив подати ці біографії окремою книжечкою в надії, що тепер не буде плутанини.

Ось назви розділів книжки: "Чорний Ворон з Піщаного Броду", "Чорний Ворон із Жовтих Вод", "Чорний Ворон із-під Товмача", "Чорний Ворон із Криворіжжя", "Чорний Ворон з Поділля".

Автор художнього роману "Залишенець" Василь Шкляр за прототип свого головного героя взяв біографію Івана Яковича Чорноусова – Чорного Ворона з-під Товмача.

Час і місце заходу: 14 травня 2013 року о 18:00 у Києві в Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, буд. 12).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.