У Львові відкривається виставка із рукоділлям жінок-політв'язнів

30 квітня о 15:00 в "Тюрмі на Лонцького" відкриють виставку "Моє серце рветься на волю".

Відвідувачам продемонструють вишивки та інші твори мистецтва ручної роботи, виконані репресованими українками під час слідства, тюремного ув’язнення та заслання після Другої світової війни, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Основу виставки складають фондові експонати із збірки Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів, а також вишивки на релігійну тематику із колекції Національного музею меморіалу-жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

"Вервичку для молитви із висушеного хлібного м’якуша та дві серветки із Божою Матір’ю і ангелом, що оберігає дітей від небезпеки, виготовила 1955 р у таборах Мордовії і згодом особисто подарувала музеєві підпільниця ОУН на псевдо "Калина" — Анна Бурбела-Олексів із Бережан на Тернопільщині. А текстильні картини із заґратованим серцем, херувимами, ув’язненою жінкою та матір’ю із дітьми на могилі батька під березою вишила в Норильську Анна Іовна Хом’як, ці експонати передав до музею її син у 1999 році", — розповідає історик, директор Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів Володимир Бірчак.

За словами головного зберігача фондів Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Ірини Єзерської таке доповнення не тільки збагачує Великодню експозицію, а й дозволяє науковцям простежити типологію розповсюджених композицій та сюжетів арештантських вишивок.

За словами зберігача, ув’язнені вишивали голками із риб’ячих кісток та кольоровими нитками, натороченими із власного одягу, цих невеличких клаптиків тканини, що їх вдавалося зберігати під час численних обшуків.

"Така робота ставала для них духовним розважанням не просто у аматорські творчості, а насамперед у зосередженій молитві, - зазначила Єзерська. - Про це свідчать християнські мотиви вишитих елементів, серед яких переважає поширена іконографія Богоматері, ангелів, хреста, а також написи зі словами молитви до Бога".

Виставку можна оглянути в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" до 30 травня щодня з 10:00 до 19:00 без перерви (у неділю до 17:00) за адресою: Львів, вул. Степана Бандери, 1.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.