Спецпроект

Після Лувру Пінзеля виставили у торговому центрі Тернополя. ВІДЕО

Сім із восьми тернопільських скульптур Йоанна Ґеорґа Пінзеля виставили у арт-галереї ТРЦ "Подоляни". Однак громадськість здивована – чому Пінзеля після повернення із Франції виставили не у громадському музеї, а у приватній структурі.

Про це повідомляють 20minut.

"Скульптури виставили у "Подолянах", тому що у краєзнавчому музеї поки немає достойних умов для них", - заявив заступник голови обладміністрації Петро Гоч.

"Кілька років тому у Краєзнавчому музеї виставляли роботи Пінзеля, я задля цього приїжджала у Тернопіль, - зазначила одна із відвідувачок Богдана Демчук. – Але виставка тоді не була популярною.  Але після того, як ці скульптури забрали у Лувр, вони раптом стали мегапопулярними, і всі раптом наче прозріли та почали бачити у них неймовірну красу".

За словами керівника ТРЦ Василя Чубака, у приміщенні галереї дотримано відповідний температурний режим та вологість, також забезпечно надійний захист.

 Фото: poglyad.te.ua

"Приміщення категорично не пристосоване до експонування такого роду пам'яток, оскільки не обладнане приладами, які контролюють та відповідно зволожують приміщення, - заявила генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька. 

За словами Разінкової, майже всі твори, виставлені у арт-галереї ТРЦ, мали численні осипи та вздуття фарбового шару з ґрунтом, і твори Пінзеля "чекає найближчим часом така ж участь". Цьому сприяє і різкий перепад температури протягом доби, оскільки конструкція дахового покриття складається з гофрованих металевих листів.

Виставка організована "за сприяння" голови Тернопільської ОДА

Виставка у "Подолянах" триватиме два тижні. Квиток у арт-галерею для дорослих коштує 15 гривень. Для студентів – 10, а для учнів - 5 гривень.

Планується, що у Краєзнавчому музеї пізніше відкриється постійна експозиція восьми робіт Іоана Георга Пінзеля. На відкриті виставки у "Подолянах" на благодійному аукціоні збирали кошти на ремонт зали музею, у якій облаштують цю експозицію.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у Львівській галереї мистецтв.

Виставка робіт Йоанна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.