Спецпроект

Після Лувру Пінзеля виставили у торговому центрі Тернополя. ВІДЕО

Сім із восьми тернопільських скульптур Йоанна Ґеорґа Пінзеля виставили у арт-галереї ТРЦ "Подоляни". Однак громадськість здивована – чому Пінзеля після повернення із Франції виставили не у громадському музеї, а у приватній структурі.

Про це повідомляють 20minut.

"Скульптури виставили у "Подолянах", тому що у краєзнавчому музеї поки немає достойних умов для них", - заявив заступник голови обладміністрації Петро Гоч.

"Кілька років тому у Краєзнавчому музеї виставляли роботи Пінзеля, я задля цього приїжджала у Тернопіль, - зазначила одна із відвідувачок Богдана Демчук. – Але виставка тоді не була популярною.  Але після того, як ці скульптури забрали у Лувр, вони раптом стали мегапопулярними, і всі раптом наче прозріли та почали бачити у них неймовірну красу".

За словами керівника ТРЦ Василя Чубака, у приміщенні галереї дотримано відповідний температурний режим та вологість, також забезпечно надійний захист.

 Фото: poglyad.te.ua

"Приміщення категорично не пристосоване до експонування такого роду пам'яток, оскільки не обладнане приладами, які контролюють та відповідно зволожують приміщення, - заявила генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька. 

За словами Разінкової, майже всі твори, виставлені у арт-галереї ТРЦ, мали численні осипи та вздуття фарбового шару з ґрунтом, і твори Пінзеля "чекає найближчим часом така ж участь". Цьому сприяє і різкий перепад температури протягом доби, оскільки конструкція дахового покриття складається з гофрованих металевих листів.

Виставка організована "за сприяння" голови Тернопільської ОДА

Виставка у "Подолянах" триватиме два тижні. Квиток у арт-галерею для дорослих коштує 15 гривень. Для студентів – 10, а для учнів - 5 гривень.

Планується, що у Краєзнавчому музеї пізніше відкриється постійна експозиція восьми робіт Іоана Георга Пінзеля. На відкриті виставки у "Подолянах" на благодійному аукціоні збирали кошти на ремонт зали музею, у якій облаштують цю експозицію.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у Львівській галереї мистецтв.

Виставка робіт Йоанна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.