Спецпроект

В Калузі відкрили музей борця за свободу Кавказу від Росії

Меморіальна кімната-музей імама Чечні і Дагестану Шаміля відкрилася у краєзнавчому музеї Калуги.

Про це пише islamnews.ru.

Дагестанське представництво подарувало музею килим із портретом імама Шаміля, інкрустовану шаблю, вазу унцукульських майстрів і старовинний дагестанський глечик.

На честь пам'ятної події було організовано виставку ремесел кращих майстрів Дагестану і Кавказу, що включає більше 80 експонатів, а саме: великі мідні підноси XVIII століття, килими, старовинна зброя, національний одяг і жіночі прикраси.

"Перлиною" виставки став екземпляр Корану в дерев'яній скриньці.

Імам Шаміль (1797-1871) - керівник національно-визвольної боротьби (газавату) народів Північного Кавказу під час Кавказької війни (1817-1864). 1834 року проголошений імамом, об’єднав Західний Дагестан і Чечню, потім і Черкесію в теократичну державу Імамат.

Взятий у полон 1859 року, засланий до Калузької губернії разом із родиною. Тут духовний і політичний лідер кавказьких народів провів дев'ять років, названих істориками "калузьким періодом" його життя.

У цей час відбувається спілкування імама Шаміля з місцевими жителями, яке, як наголошували присутні на відкритті музею, нібито перетворило його з супротивника Росії в переконаного миротворця.

Після Калуги переїхав жити до Києва. За переказами, київські студенти кидали до карети Шаміля зошити з переписаною від руки Шевченковою поемою "Кавказ". З Києва вирушив в Мекку для здійснення хаджу, де помер в 1871 році.

Дивіться також:

Палац Мазепи у Росії. Тут жив Шаміль. ФОТО

Як царський уряд зачищав Кавказ від корінного населення

Чеченці на війні. Як кавказці воювали проти Гітлера

Інші матеріали за темою "Кавказ"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.