Спецпроект

Зсув може зруйнувати Музей Булгакова в Києві

Над музеєм Булгакова в Києві нависла загроза - на нього може зійти зсув з гори Уздихальниці. Маса землі може піти від Замку Річарда на Андріївський узвіз.

Про це пише delo.ua.

"Ми побудували підпірну стінку з боку музею. Але це не гарантує безпеку - схили гори дуже хиткі. Може піти дощ, і маса землі сповзе прямо на нас", - розповів Анатолій Кончаковський, перший директор музею Булгакова.

"Вірогідність зсуву в бік музею Булгакова при зливі існує. Років 12 тому там уже був великий зсув. Великий пласт землі має дуже потужну силу, він зносить все на своєму шляху, особливо дерева, які кидає як тріски. Але сподіваюся, що таке не станеться ", - каже Василь Боковий, головний гідрогеолог КП" СУППР ".

Не так давно поруч з музеєм вже стався зсув - він навис над трансформаторною підстанцією. Поруч з нею землею придавлені два силових кабелі. "Якщо провід пошкодиться, без електрики можуть залишитися десятки будинків. Страшно торгувати поруч з обвалом, хоча біля нього збирається чимало туристів, які можуть щось купити", - каже продавець сувенірів Світлана.

У КП "СУППР" кажуть, що обвал на Андріївському не прибирають через відсутність фінансування. "У Києві 120 зсувонебезпечних місць, 46 з них визначені як проблемні, і ще восьми присвоєно статус таких, де ситуація критична. Роботи дуже дорогі (20-30 млн грн - ліквідація одного зсуву). Їх і будемо усувати в першу чергу . Зсув на Уздихальниці до цього списку не входить. Думаю, що тут досить буде прибрати землю і засіяти траву ", - пояснив Василь Боковий.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.