Спецпроект

Зсув може зруйнувати Музей Булгакова в Києві

Над музеєм Булгакова в Києві нависла загроза - на нього може зійти зсув з гори Уздихальниці. Маса землі може піти від Замку Річарда на Андріївський узвіз.

Про це пише delo.ua.

"Ми побудували підпірну стінку з боку музею. Але це не гарантує безпеку - схили гори дуже хиткі. Може піти дощ, і маса землі сповзе прямо на нас", - розповів Анатолій Кончаковський, перший директор музею Булгакова.

"Вірогідність зсуву в бік музею Булгакова при зливі існує. Років 12 тому там уже був великий зсув. Великий пласт землі має дуже потужну силу, він зносить все на своєму шляху, особливо дерева, які кидає як тріски. Але сподіваюся, що таке не станеться ", - каже Василь Боковий, головний гідрогеолог КП" СУППР ".

Не так давно поруч з музеєм вже стався зсув - він навис над трансформаторною підстанцією. Поруч з нею землею придавлені два силових кабелі. "Якщо провід пошкодиться, без електрики можуть залишитися десятки будинків. Страшно торгувати поруч з обвалом, хоча біля нього збирається чимало туристів, які можуть щось купити", - каже продавець сувенірів Світлана.

У КП "СУППР" кажуть, що обвал на Андріївському не прибирають через відсутність фінансування. "У Києві 120 зсувонебезпечних місць, 46 з них визначені як проблемні, і ще восьми присвоєно статус таких, де ситуація критична. Роботи дуже дорогі (20-30 млн грн - ліквідація одного зсуву). Їх і будемо усувати в першу чергу . Зсув на Уздихальниці до цього списку не входить. Думаю, що тут досить буде прибрати землю і засіяти траву ", - пояснив Василь Боковий.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.