Спецпроект

Московський музей архітектури представить проект свого поновлення

Російський Державний музей Архітектури імені Щусєва запускає проект "Музей. Новий простір", в рамках якого пройдуть виставки, лекції, конкурси, дискусії та інші заходи.

Події проекту об'єднані ідеєю перетворення міського середовища та залучення суспільства в цей процес, пише lenta.ru.

26 квітня проект відкриє виставка "Музей архітектури. Новий простір". Вона буде присвячена історії самого МуАр. На виставці продемонструють експонати, які були вилучені з культурного обігу понад чверть століття тому, коли керівництво було змушене перевезти зібрання в непристосовані для музейної діяльності приміщення, до того ж потребують капітального ремонту.

Організатори виставки продемонструють концепцію поновлення музею, при якому він стане основою для нового міського культурного простору - музейного кластера.

15 травня відкриється виставка проектів конкурсу зі створення концепції музею "Будинок Мельникова". На експозиції будуть представлені ідеї по перетворенню будинку Костянтина Мельникова, пам'ятника радянської авангардної архітектури, на музей.

25 травня стартує виставка проектів по створенню музейного кластера в центрі Москви. Виставкова програма завершиться у вересні проектом "Музей Завтра. Історія впровадження ", присвячена тому, як з часом змінюються уявлення про музейні і виставкових просторах.

Крім виставок, в музеї пройдуть серії лекцій. До участі в циклі "Музеї архітектури в світі" запрошені керівники світових архітектурних музеїв, а в циклі "Музейно-виставкові простору / Росія / 21 століття" виступлять глави вітчизняних музеїв і картинних галерей.

Державний науково-дослідний музей архітектури імені А.В. Щусєва був заснований в 1934 році. Зібрання музею налічує понад 800 000 одиниць зберігання. Найбільш цінними експонатами вважаються проекти російських архітекторів: В.І. Баженова, М. Ф. Казакова, О.М. Вороніхіна, К.С. Мельникова, А.В. Щусєва, І.В. Жолтовського, та інших видатних архітекторів. Крім цього, у музеї зібрані колекції скульптури, кахлів, меблів та авторських макетів.

З падінням Радянського Союзу музей покинув будівлі Донського монастиря, повернуті РПЦ, і музейний фонд переїхав на Воздвиженку, 5. Частина цієї будівлі була побудована в XVII-XVIII століттях. За повідомленнями, вона знаходиться в аварійному стані і не забезпечує необхідних для зберігання експонатів умов.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.