Спецпроект

Московський музей архітектури представить проект свого поновлення

Російський Державний музей Архітектури імені Щусєва запускає проект "Музей. Новий простір", в рамках якого пройдуть виставки, лекції, конкурси, дискусії та інші заходи.

Події проекту об'єднані ідеєю перетворення міського середовища та залучення суспільства в цей процес, пише lenta.ru.

26 квітня проект відкриє виставка "Музей архітектури. Новий простір". Вона буде присвячена історії самого МуАр. На виставці продемонструють експонати, які були вилучені з культурного обігу понад чверть століття тому, коли керівництво було змушене перевезти зібрання в непристосовані для музейної діяльності приміщення, до того ж потребують капітального ремонту.

Організатори виставки продемонструють концепцію поновлення музею, при якому він стане основою для нового міського культурного простору - музейного кластера.

15 травня відкриється виставка проектів конкурсу зі створення концепції музею "Будинок Мельникова". На експозиції будуть представлені ідеї по перетворенню будинку Костянтина Мельникова, пам'ятника радянської авангардної архітектури, на музей.

25 травня стартує виставка проектів по створенню музейного кластера в центрі Москви. Виставкова програма завершиться у вересні проектом "Музей Завтра. Історія впровадження ", присвячена тому, як з часом змінюються уявлення про музейні і виставкових просторах.

Крім виставок, в музеї пройдуть серії лекцій. До участі в циклі "Музеї архітектури в світі" запрошені керівники світових архітектурних музеїв, а в циклі "Музейно-виставкові простору / Росія / 21 століття" виступлять глави вітчизняних музеїв і картинних галерей.

Державний науково-дослідний музей архітектури імені А.В. Щусєва був заснований в 1934 році. Зібрання музею налічує понад 800 000 одиниць зберігання. Найбільш цінними експонатами вважаються проекти російських архітекторів: В.І. Баженова, М. Ф. Казакова, О.М. Вороніхіна, К.С. Мельникова, А.В. Щусєва, І.В. Жолтовського, та інших видатних архітекторів. Крім цього, у музеї зібрані колекції скульптури, кахлів, меблів та авторських макетів.

З падінням Радянського Союзу музей покинув будівлі Донського монастиря, повернуті РПЦ, і музейний фонд переїхав на Воздвиженку, 5. Частина цієї будівлі була побудована в XVII-XVIII століттях. За повідомленнями, вона знаходиться в аварійному стані і не забезпечує необхідних для зберігання експонатів умов.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.