Спецпроект

Московський музей архітектури представить проект свого поновлення

Російський Державний музей Архітектури імені Щусєва запускає проект "Музей. Новий простір", в рамках якого пройдуть виставки, лекції, конкурси, дискусії та інші заходи.

Події проекту об'єднані ідеєю перетворення міського середовища та залучення суспільства в цей процес, пише lenta.ru.

26 квітня проект відкриє виставка "Музей архітектури. Новий простір". Вона буде присвячена історії самого МуАр. На виставці продемонструють експонати, які були вилучені з культурного обігу понад чверть століття тому, коли керівництво було змушене перевезти зібрання в непристосовані для музейної діяльності приміщення, до того ж потребують капітального ремонту.

Організатори виставки продемонструють концепцію поновлення музею, при якому він стане основою для нового міського культурного простору - музейного кластера.

15 травня відкриється виставка проектів конкурсу зі створення концепції музею "Будинок Мельникова". На експозиції будуть представлені ідеї по перетворенню будинку Костянтина Мельникова, пам'ятника радянської авангардної архітектури, на музей.

25 травня стартує виставка проектів по створенню музейного кластера в центрі Москви. Виставкова програма завершиться у вересні проектом "Музей Завтра. Історія впровадження ", присвячена тому, як з часом змінюються уявлення про музейні і виставкових просторах.

Крім виставок, в музеї пройдуть серії лекцій. До участі в циклі "Музеї архітектури в світі" запрошені керівники світових архітектурних музеїв, а в циклі "Музейно-виставкові простору / Росія / 21 століття" виступлять глави вітчизняних музеїв і картинних галерей.

Державний науково-дослідний музей архітектури імені А.В. Щусєва був заснований в 1934 році. Зібрання музею налічує понад 800 000 одиниць зберігання. Найбільш цінними експонатами вважаються проекти російських архітекторів: В.І. Баженова, М. Ф. Казакова, О.М. Вороніхіна, К.С. Мельникова, А.В. Щусєва, І.В. Жолтовського, та інших видатних архітекторів. Крім цього, у музеї зібрані колекції скульптури, кахлів, меблів та авторських макетів.

З падінням Радянського Союзу музей покинув будівлі Донського монастиря, повернуті РПЦ, і музейний фонд переїхав на Воздвиженку, 5. Частина цієї будівлі була побудована в XVII-XVIII століттях. За повідомленнями, вона знаходиться в аварійному стані і не забезпечує необхідних для зберігання експонатів умов.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.