Спецпроект

Найзнаменитіший музей Франції став майданчиком для битви гросмейстерів

У Луврі проходить міжнародний турнір пам'яті великого шахіста Олександра Альохіна - першого російського чемпіона світу. Наступний етап змагань відбудеться у Санкт-Петербурзі, де в 1914 році почалася його блискуча неперевершена кар'єра. Титул чемпіона ніхто так і не зміг у Альохіна відвоювати. Сьогодні в турнірі на його честь беруть участь нові шахові королі.

Про це повідомляє 1tv.ru.

Шахи - це мистецтво, проголосив Олександр Альохін, четвертий чемпіон світу і перший російський. Тому й вирішили провести Міжнародний турнір на його честь  в музеї. Тут - 10 кращих сучасних шахістів з 7 країн, у тому числі 14-й і 15-й чемпіони світу: Крамник і Ананд, битву стратегій яких особливо чекають.

Альохін єдиний чемпіон світу з шахів, який помер непереможеним. Щоправда, доля іноді ходила проти нього. Син дворянина, слідчий карного розшуку, який отримав від імператора титул гросмейстера, під час революції втік з Петербурга до Парижа. В еміграції продовжив перемагати і переграв знаменитого кубинця Капабланку.

Після перебудови турнір пам'яті Альохіна не проводився жодного разу. А у Франції схожа за масштабом гра була аж у 1994 році. І шанувальники шахів встигли скучити.

Турнір розділений на 2 частини: Париж і Санкт-Петербург, 2 знакових для Альохіна міста. Наступний після Лувру хід - Російський музей. Там пройде заключний етап змагань і буде оголошений переможець.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.