На Черкащині презентували Книгу пам'яті Шталагу 349 "Уманська Яма"

В Уманському краєзнавчому музеї відбулася презентація "Книги пам’яті шталагу 349" (більше відомого як "Уманська Яма").

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Над виданням, що вміщує списки загиблих у Шталазі 349 у часи Великої Вітчизняної війни, працювали науковці Уманського краєзнавчого музею та  пошуковці громадської організації "Народна пам'ять Уманщини".

Голова ГО "Народна пам'ять Уманщини" Владислав Риндюк розповів, що пошуковці планують на основі матеріалу, впорядкованого вченими, проводити розшук родичів загиблих в’язнів Уманської ями, а також підготувати увесь зібраний та впорядкований матеріал для занесення до електронної базі загиблих.

Говорячи про перспективи створення меморіального комплексу на місці шталагу 349, він зазначив: "У перспективі на місці колишнього ревіру № 3 шталагу 349 планується створити великий меморіальний комплекс пам'яті жертв "Уманської ями", де буде і пам'ятник на честь загиблих з викарбуваними на ньому іменами, і музей, і впорядковане поховання, яке зможуть відвідати знайдені родичі загиблих".

Як відомо, у Львові боряться зі спробами приватизувати територію, де було розташовано концтабір "Шталаг-328".

Загалом в Україні видано понад 400 томів Книги Пам'яті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.