На Черкащині презентували Книгу пам'яті Шталагу 349 "Уманська Яма"

В Уманському краєзнавчому музеї відбулася презентація "Книги пам’яті шталагу 349" (більше відомого як "Уманська Яма").

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Над виданням, що вміщує списки загиблих у Шталазі 349 у часи Великої Вітчизняної війни, працювали науковці Уманського краєзнавчого музею та  пошуковці громадської організації "Народна пам'ять Уманщини".

Голова ГО "Народна пам'ять Уманщини" Владислав Риндюк розповів, що пошуковці планують на основі матеріалу, впорядкованого вченими, проводити розшук родичів загиблих в’язнів Уманської ями, а також підготувати увесь зібраний та впорядкований матеріал для занесення до електронної базі загиблих.

Говорячи про перспективи створення меморіального комплексу на місці шталагу 349, він зазначив: "У перспективі на місці колишнього ревіру № 3 шталагу 349 планується створити великий меморіальний комплекс пам'яті жертв "Уманської ями", де буде і пам'ятник на честь загиблих з викарбуваними на ньому іменами, і музей, і впорядковане поховання, яке зможуть відвідати знайдені родичі загиблих".

Як відомо, у Львові боряться зі спробами приватизувати територію, де було розташовано концтабір "Шталаг-328".

Загалом в Україні видано понад 400 томів Книги Пам'яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.