На Черкащині презентували Книгу пам'яті Шталагу 349 "Уманська Яма"

В Уманському краєзнавчому музеї відбулася презентація "Книги пам’яті шталагу 349" (більше відомого як "Уманська Яма").

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Над виданням, що вміщує списки загиблих у Шталазі 349 у часи Великої Вітчизняної війни, працювали науковці Уманського краєзнавчого музею та  пошуковці громадської організації "Народна пам'ять Уманщини".

Голова ГО "Народна пам'ять Уманщини" Владислав Риндюк розповів, що пошуковці планують на основі матеріалу, впорядкованого вченими, проводити розшук родичів загиблих в’язнів Уманської ями, а також підготувати увесь зібраний та впорядкований матеріал для занесення до електронної базі загиблих.

Говорячи про перспективи створення меморіального комплексу на місці шталагу 349, він зазначив: "У перспективі на місці колишнього ревіру № 3 шталагу 349 планується створити великий меморіальний комплекс пам'яті жертв "Уманської ями", де буде і пам'ятник на честь загиблих з викарбуваними на ньому іменами, і музей, і впорядковане поховання, яке зможуть відвідати знайдені родичі загиблих".

Як відомо, у Львові боряться зі спробами приватизувати територію, де було розташовано концтабір "Шталаг-328".

Загалом в Україні видано понад 400 томів Книги Пам'яті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.