Спецпроект

МЗС ЗАКЛИКАЄ ПОЛЬЩУ НЕ ПОЛІТИЗУВАТИ ІСТОРІЮ УПА

Можливе визнання сеймом Польщі ОУН-УПА злочинною організацією суперечить рівню взаємовідносин між країнами.

Про це на брифінгу повідомив в.о. директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс, передають "Українські новини".

"Гіпотетичне прийняття цього законопроекту не буде відповідати високому рівню польсько-українських відносин... Обидві сторони повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути політизації всіх питань двосторонніх відносин", - сказав він.

При цьому він підкреслив, що за останні 20 років Польща та Україна є гарним прикладом того, як вирішуються спірні питання.

Крім того, Перебийніс сказав, що МЗС висловлює надію, що такого роду питання не будуть політизуватися.

Також він зазначив, що раніше Верховна Рада запропонувала польському Сейму визначитися із загальним днем ​​примирення українців і поляків.

Як відомо, 11 квітня у польському Сеймі був зареєстрований проект постанови, яким передбачається встановити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА в східних областях ІІ Речі Посполитої (Польщі).

Проект документа передбачає засудження геноциду щодо польського населення, нібито вчиненого УПА та іншими формуваннями українських націоналістів у 1939-1947 роках.

Поряд з цим проект постанови передбачає визнання ОУН, УПА, дивізії СС "Галичина" і української поліції, яка перебувала на німецькій службі, злочинними організаціями.

Посол України в Польщі Маркіян Мальський виключає, що парламентом Польщі буде прийнято дану ухвалу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.