Спецпроект

Немає підстав говорити про геноцид на Волині - історик

На основі проведених до цього часу досліджень немає підстав говорити про геноцид польського населення на Волині.

Про це заявив історик, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, повідомляє ZIK.

Коментуючи проект ухвали польського сейму про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр., він зазначив, що це питання політичне і не має нічого спільного з історичною наукою.

"Звичайно, це прикро, оскільки такі дії польських депутатів не ведуть до порозуміння і взаємної співпраці в подолання наслідків конфлікту на Волині, а, навпаки, ведуть до ескалації", – сказав Забілий.

За його словами, дати оцінку волинським подіям – це справа ще тривалих досліджень.

"Це справа істориків, а не політиків, оскільки історики мають зробити оцінку причин, масштабів і наслідків цієї трагедії. Тоді на основі цих досліджень політики мали б виробляти якісь, на мою думку, погоджені між українцями і поляками позиції. Якщо без лукавства, йде мова про порозуміння, взаємне прощення і примирення", – заявив він.

Історик зазначив, що на основі тих досліджень, які проведені на даний момент, немає підстав говорити про геноцид – хоча б тому, що однією з умов проведення геноциду є те, що частина населення, над яким вчиняється геноцид, не має можливості для збройного опору.

"Насправді ж була зовсім інша картина, - підкреслив Забілий. - Польське населення вело збройну боротьбу, а також мало свою самооборону. І діяв польський визвольний рух. Зокрема, його репрезентант – Армія Крайова. Отже, навіть з такої точки зору тут не може йти про якийсь геноцид".

Також він додав, що події на Волині – це взаємна трагедія двох народів, яка має глибоке коріння.

"Під час Другої світової війни між польським і українським підпіллям фактично велася повстансько-партизанська війна. На жаль, у цій війні було широко ангажоване цивільне населення. З обох боків чинилися злочини і воєнного характеру, і скеровані проти цивільного населення. Це треба визнавати, про це треба говорити, але з цього не потрібно робити політику, яка би вела до ескалації між двома народами", – підкреслив історик.

Як відомо, у сеймі Польщі зареєстровано проект ухвали про визнання ОУН-УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних Кресів у 1939-1947 рр.

Проектом ухвали пропонується визнати Організацію Українських Націоналістів, Українську Повстанську Армію, СС-Галичина і українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.