У Холодному Ярі на історичному заході рвали партійні прапори. ФОТО, ВІДЕО

У селах Медведівка, Івківці, Мельники та на хуторі Буда в Черкаській області відбулося традиційне вшанування борців за волю України різних епох.

Вшановували гетьмана Богдана Хмельницького, керівника гайдамацького повстання 1768 року Максима Залізняка та отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака, повідомляє Радіо Свобода.

За кілька хвилин до початку меморіального мітингу близько десяти чоловіків вирішили розгорнути прапори Партії регіонів і собі приєднатися до заходу.

Такі дії обурили учасників заходу, що були неподалік – із вигуками "Банду геть!" вони зірвали прапори Партії регіонів та поламали вудилища, на яких висіла партійна символіка. Правоохоронці в сутичку не втручалися.

Поламані партійні прапори. Фото: Радіо Свобода

Меморіальний мітинг почався біля пам’ятників холодноярцям та Юрію Горлісові-Горському у селі Мельники. У заході взяли участь представники опозиційних політичних сил.

Пізніше на хуторі Буда відбулося освячення козацької зброї. Загалом у вшануванні борців за волю України взяли участь близько двох тисяч осіб.

Реконструктор "чорних запорожців" Армії УНР

Лісове урочище Холодний Яр у Черкаській області відоме кількома історичними подіями: гайдамацьким повстанським рухом і Холодноярською січчю початку 18-го століття, Коліївщиною під проводом Максима Залізняка й Івана Гонти 1768-го, Холодноярською республікою 1919–22 років під керівництвом Василя Чучупака, яку документально змалював у романі "Холодний Яр" учасник подій, письменник Юрій Горліс-Горський, а потім художньо зобразив Василь Шкляр.

Як відомо, минулого тижня організатори заходів повідомляли, що влада заважає їхньому проведенню.

Дивіться також ФОТОрепортаж із попереднього вшанування у Холодному Яру

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.