У Криму хочуть відзначити 700-річчя найстарішої в Україні мечеті

У Криму ініціюють відзначення 700-річчя найстарішої в Україні діючої культової споруди мусульман – мечеті хана Узбека, розташованої на сході півострова.

Лідер фракції Курултаю Рефат Чубаров закликав владу не проігнорувати цей ювілей одного з найбільш шанованих духовних центрів кримських татар., повідомляє Радіо Свобода.

"Це був великий духовний комплекс – мечеть, навчальний релігійний заклад медресе, монастир, - зазначив Чубаров. - А поруч збереглися руїни ще давнішої мечеті Бейбарса", – розповів Рефат Чубаров.

Красиву і велику на свій час мечеть збудував у стародавньому Солхаті (нині це Старий Крим) перший мусульманський правитель Золотої Орди, хан Узбек у 1314 році. Поруч з мечеттю відкрилося вище духовне училище, яке готувало мулл, кадіїв, мусульманських богословів, які швидко ісламізували півострів.
 
За повідомленнями турецького мандрівника та історика Евлії Челебі, на початку 16-го століття мечеть Узбека мала статус соборної. А в медресе упродовж майже півтисячі років вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, математику, логіку та законоустрій.

У малих приміщеннях – худжрах – семінаристи жили. Там же зупинялися і дервіші, мусульманський аналог мандрівних монахів.

Фото: crimean.org

Якщо мечеть Узбека на приватні гроші на рубежі 1980–90-х років удалося відновити, то медресе, його аудиторії для навчання айвани і худжри лежать у руїнах. Лише фрагменти залишилися і від мечеті Бейбарса, найдавнішої та найлегендарнішої на території України.
 
За даними істориків, вона була споруджена в Солхаті в 1287–1288 роках на кошти вихідця з цих місць Захіра Сейф-ад-Діна ас-Саліха Бейбарса, який виділив на це величезну тоді суму – дві тисячі динарів. Султан Бейбарс майже 20 років був видатним правителем могутнього на той час Єгипту і зажив слави тим, що завдав поразки монголам, зупинивши їхнє просування на Близький Схід.

На думку Рефата Чубарова, цією історичною спадщиною Україна, і зокрема Крим, мали б пишатися і використовувати для просвітництва нових поколінь і для залучення туристів. Разом із тим, в автономії відсутня цілісна концепція і комплексна, системна робота із захисту й відновлення історичної спадщини.

"Але коли говорити про кримськотатарські пам’ятки культури та історії, то тут, узагалі, спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’яток", – вважає керівник парламентської фракції Курултаю.
 
Голова Республіканського комітету із захисту культурної спадщини Криму Лариса Опанасюк заперечила Рефату Чубарову. За її словами, відомство приділяє увагу всім пам’яткам, незалежно від того, для якого етносу вони є святинями.

"Мечеть Узбека – пам’ятка національного значення. Треба вжити всіх заходів для того, щоб її зберегти, - зазначила Опанасюк. - А от щодо медресе, то там слід не відбудовувати, а проводити консервацію, щоб була перспектива включення до Світового списку культурної спадщини. Але питання одне: все упирається в кошти", – заявила Лариса Опанасюк.
 
Водночас, вона повідомила, що Республіканський комітет із захисту культурної спадщини Криму підтримує ініціативу депутатів щодо належного відзначення 700-ліття мечеті Узбека. Втім, урядові джерела повідомляють про серйозні проблеми з кримським бюджетом.

Якщо Київ не дасть на це грошей, автономія сама не зможе відродити старовинні мечеті, кажуть урядовці.

Як відомо, у 2012 році "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" було включене до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримський Юрт"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.