У Криму хочуть відзначити 700-річчя найстарішої в Україні мечеті

У Криму ініціюють відзначення 700-річчя найстарішої в Україні діючої культової споруди мусульман – мечеті хана Узбека, розташованої на сході півострова.

Лідер фракції Курултаю Рефат Чубаров закликав владу не проігнорувати цей ювілей одного з найбільш шанованих духовних центрів кримських татар., повідомляє Радіо Свобода.

"Це був великий духовний комплекс – мечеть, навчальний релігійний заклад медресе, монастир, - зазначив Чубаров. - А поруч збереглися руїни ще давнішої мечеті Бейбарса", – розповів Рефат Чубаров.

Красиву і велику на свій час мечеть збудував у стародавньому Солхаті (нині це Старий Крим) перший мусульманський правитель Золотої Орди, хан Узбек у 1314 році. Поруч з мечеттю відкрилося вище духовне училище, яке готувало мулл, кадіїв, мусульманських богословів, які швидко ісламізували півострів.
 
За повідомленнями турецького мандрівника та історика Евлії Челебі, на початку 16-го століття мечеть Узбека мала статус соборної. А в медресе упродовж майже півтисячі років вивчали Коран, філософію, арабську мову, риторику, астрономію, математику, логіку та законоустрій.

У малих приміщеннях – худжрах – семінаристи жили. Там же зупинялися і дервіші, мусульманський аналог мандрівних монахів.

Фото: crimean.org

Якщо мечеть Узбека на приватні гроші на рубежі 1980–90-х років удалося відновити, то медресе, його аудиторії для навчання айвани і худжри лежать у руїнах. Лише фрагменти залишилися і від мечеті Бейбарса, найдавнішої та найлегендарнішої на території України.
 
За даними істориків, вона була споруджена в Солхаті в 1287–1288 роках на кошти вихідця з цих місць Захіра Сейф-ад-Діна ас-Саліха Бейбарса, який виділив на це величезну тоді суму – дві тисячі динарів. Султан Бейбарс майже 20 років був видатним правителем могутнього на той час Єгипту і зажив слави тим, що завдав поразки монголам, зупинивши їхнє просування на Близький Схід.

На думку Рефата Чубарова, цією історичною спадщиною Україна, і зокрема Крим, мали б пишатися і використовувати для просвітництва нових поколінь і для залучення туристів. Разом із тим, в автономії відсутня цілісна концепція і комплексна, системна робота із захисту й відновлення історичної спадщини.

"Але коли говорити про кримськотатарські пам’ятки культури та історії, то тут, узагалі, спостерігається відверте ігнорування необхідності відновлення пам’яток", – вважає керівник парламентської фракції Курултаю.
 
Голова Республіканського комітету із захисту культурної спадщини Криму Лариса Опанасюк заперечила Рефату Чубарову. За її словами, відомство приділяє увагу всім пам’яткам, незалежно від того, для якого етносу вони є святинями.

"Мечеть Узбека – пам’ятка національного значення. Треба вжити всіх заходів для того, щоб її зберегти, - зазначила Опанасюк. - А от щодо медресе, то там слід не відбудовувати, а проводити консервацію, щоб була перспектива включення до Світового списку культурної спадщини. Але питання одне: все упирається в кошти", – заявила Лариса Опанасюк.
 
Водночас, вона повідомила, що Республіканський комітет із захисту культурної спадщини Криму підтримує ініціативу депутатів щодо належного відзначення 700-ліття мечеті Узбека. Втім, урядові джерела повідомляють про серйозні проблеми з кримським бюджетом.

Якщо Київ не дасть на це грошей, автономія сама не зможе відродити старовинні мечеті, кажуть урядовці.

Як відомо, у 2012 році "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисарай" було включене до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримський Юрт"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.