У Сумах вирішили знести Леніна і встановити козака-засновника

Депутати міської ради Сум на позачерговій сесії проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Ленінові, встановленого біля будинку культури "Хімік" ПАТ "Сумихімпром".

Про це повідомляж TVi.

Тепер міський голова має підготувати проект відповідного рішення до наступної сесії.

На місці демонтованого пам'ятника Ленінові згодом мають намір встановити пам'ятник засновникові міста – козацькому полковнику Герасимові Кондратьєву.

Герасим Кондратьєв до 1655 року служив козацьким отаманом у містечку Ставище Білоцерківського полку. У 1665 році він разом зі своєю сотнею козаків і сім'ями переселився на Слобідську Україну, де 25 червня заснував місто Суми.

Як відомо, у лютому 2013 року Сумська міськрада більшістю голосів підтримала пропозицію мера про знесення у місті всіх пам'ятників Ленінові.

Пізніше прес-служба КПУ уточнила, що депутати збиралися переплавити пам'ятник Леніну, який зараз стоїть у парку Комсомольський, на пам'ятник Герасиму Кондратьєву, а замість бюста біля БК "Хімік" встановити бюст багаторічному керівникові "Сумихімпром" Олександру Кравченко".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.