В Одесі заборонили "символіку ОУН-УПА" - УНІАН

Одеська міська рада заборонила використання в місті символіки ОУН-УПА.

Відповідне рішення депутати міськради ухвалили під час засідання сесії 16 квітня, пише УНІАН.

У документі сказано, що раніше Одеська міськрада затвердила рішення "Про заходи щодо недопущення проявів нацизму, фашизму і радикального націоналізму в місті Одесі", яким забороняється пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової та релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини та здоров'я населення.

В міськраді переконані, що в місті продовжують мати місце факти нехтування зазначеними правовими нормами з боку радикально налаштованих і профашистських елементів.

"Так, 26 березня 2013 року в Одесі напередодні футбольного матчу Україна – Молдова група фашистських молодиків пройшла маршем вулицями міста з гаслами: "Комуняку на гіляку!", "Москалів на ножі!" і образливими речівками на адресу президента і жителів Донбаського регіону", - йдеться в рішенні.

"При цьому вони висаджували в повітря петарди і провокували перехожих", - вважають чиновники.

"Заборонити в Одесі використання фашистської символіки, плакатів і прапорів німецько-фашистських формувань, зокрема дивізії СС "Галичина", батальйону "Нахтігаль" і ОУН-УПА як таких, що ображають людську гідність і принижують ветеранів Великої Вітчизняної війни", - говориться в рішенні.

Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійні комісії Одеської міської ради з культури, духовності та взаємодії з громадськими організаціями, з науки і освіті, із законності, правопорядку і реалізації державної регуляторної політики, у справах молоді та спорту.

ОНОВЛЕНО О 14:15: Агенція "Інтерфакс" повідомила, що міськрада Одеси не приймала такого рішення.

З історичного погляду словосполучення "символіка ОУН-УПА" є абсурдом. Прапори ОУН і ОУН(б) були різні, УПА воювала під синьо-жовтим прапором, а військова присяга відбувалася під тризубом.

PS

Прапор ОУН

Прапор бандерівської ОУН (революційної)
Прапор УПА

Як відомо, у 2012 році депутати Львівської міської ради двічі ухвалювали рішення про заборону використання символіки СРСР, комуністичної та нацистської символіки на території міста. Пізніше суд у Львові відмінив цю заборону, повторно легалізувавши в місті серп, молот і свастику.

Детальніше про ігри політиків з символікою читайте на ІП у темі "Символіка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.