Лук'яненко іде з політики

Дисидент радянських часів, лідер УРП Левко Лук'яненко прийняв рішення піти з політики.

Про це пише УП з посиланням на "Коммерсанть".

"На засіданні керівного органа — центральної ради — я склав із себе повноваження глави партії, оскільки вважаю, що я вже не в тому віці, щоб очолювати партію й продовжувати розбудовувати її",- заявив Лук'яненко.

За його словами, він залишається в статусі почесного голови УРП, а главою партії до проведення з'їзду був обраний глава громадської організації "Суспільна ліга Україна-НАТО" Сергій Джердж.

За словами Джерджа, УРП запропонувала Народному руху, Українській народній партії, Конгресу українських націоналістів і українській платформі "Собор" об'єднатися в "єдину потужну правоцентристську опозиційну партію".

Сам Лук'яненко заявив, що причиною його рішення про вихід з політики стала "системна бездіяльність" голови Київської міськорганізації УРП Павла Москаленка.

Читайте також: "Дружина Левка Лук'яненка про свого чоловіка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.