АНОНС: Дискусія про латинськомовну українську літературу XVI сторіччя

У Києві відбудеться VІІ Академічна дискусія "Латинськомовний Станіслав Оріховський і українська ідентичність" у рамках проекту "Українська гуманітаристика: діалог культур між Сходом і Заходом".

Захід відбудеться з ініціативи Інституту філології КНУ імені Шевченка та журналу світової літератури "Всесвіт", у партнерстві з інтернет-проектом "Медієвіст".

Час і місце: 18 квітня 2013 року о 13.00 – 15.00. Київ, бульв. Т. Шевченка, 14, ауд. 63.

Мета нинішньої дискусії – актуалізувати вивчення й дослідження творчості Станіслава Оріховського в рік 500-ліття письменника-гуманіста в контексті сучасної неолатиністики та питань транскультурної ідентичності.

Серед питань, що плануються для обговорення: Виклики сучасної неолатиністики: лінгвістичний vs історичний аспект; С. Оріховський на пограниччі культур: філософські ідеї та літературні теми; який досвід С. Оріховського нам сучасним потрібен?

До участі зголосилися:

Наталя Яковенко, доктор історичних наук, професор та завідувач кафедри історії НаУКМА, Ростислав Радишевський, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор та завідувач кафедри полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Володимир Литвинов, доктор філософських наук, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України, Валентина Миронова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального мовознавства і класичної філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу "Всесвіт", Людмила Шевченко- Савчинська, кандидат філологічних наук, кафедра латинської мови та медичної термінології НМУ імені О.О. Богомольця.

Куратор проекту і модератор дискусії - Галина Усатенко к.ф.н., доц. Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Інститут філології проводить щопіврічні академічні дискусії за участі науковців вищих навчальних закладів України і зарубіжжя, освітян, громадських діячів, письменників, видавців, молодих науковців, журналістів з актуальних проблем освіти, культури, науки, суспільно-політичного життя країни.

Інтернет-проект "Медієвіст" заснований 2009 р. з метою спростити комунікацію у фаховому середовищі, удоступнити твори української неолатиністики для дослідників давньої літератури, історії та інших суміжних наук, ознайомити широкий загал із загальноєвропейським пластом латиномовних творів.

Влітку 2012 р. учасники проекту розробили та запропонували науковим осередкам України концепт Оріховіани-2013 – заходи з відзначення 500-ліття письменника-гуманіста.

Станіслав Оріховський Роксолан (1513–1566) – обличчя української неолатиністики та, за висловом Валерія Шевчука, "князь українських гуманістів". Його інтелектуальна спадщина (переважно латинською мовою) об’ємна і жанрово різноманітна, саме тому вона об’єднує представників різних галузей гуманітаристики – і не лише в Україні.

Станіслав Оріховський

Оріховський отримав ґрунтовну вищу освіту, навчаючись у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах, з метою вдосконалення своїх знань відвідав Венецію, Рим, Лейпціг.

Товаришував з Альбрехтом Дюрером, Ульріхом фон Гутеном, Лукасом Кранахом-старшим. Автор численних праць латинською та кількох – польською мовами, присвячених переважно питанням державного устрою та релігії.

Одним із перших в європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади, натомість надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов’язаних правом і спільною користю.

Візитівкою автора у новітній історії стало гасло "Ruthenorum me esse et libenter profiteor" – "Я русин [українець], і охоче про це виголошую".

Серед його праць, перекладених українською В. Литвиновим та М. Трофимуком: історико-політичний трактат "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", промови "Про турецьку загрозу", "Лист до короля Сигізмунда", "Промова у справі закону про целібат", послання "До римського папи Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу", присвячені цій же болючій проблемі етикетний твір "Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона", історіобіографія "Життя і смерть Яна Тарновського", практично, автобіографія у формі листа – "До Яна Франциска Коммендоні про себе самого".

Центральною темою творчості Оріховського є тема свободи, надзвичайно важлива для тогочасного письменства: Роксолан вважав свободу найбільшим людським надбанням, "найвищим добром зі всіх добр", природним станом шляхетної натури.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.