У Києві відкриють виставку донецьких радянських іграшок

У Києві відкривається виставка іграшок "Фабрика радості", присвячена 40-річчю Донецької фабрики іграшок.

Про це повідомляють організатори.

Якось під час візиту до Японії Юрій Гагарін придбав своїм донькам подарунки – японські ляльки. Ввечері того ж дня на прес-конференції серед інших запитань пролунало: "Нам відомо, містер Гагарін, що ви везете додому дитячі іграшки. Невже навіть діти першого у світі космонавта не можуть мати у Радянському Союзі гарні іграшки?"

Ця історія послужила поштовхом до створення "міста іграшок" в індустріальному Донбасі. У 1973 році на території шахти № 31, де свого часу працював слюсарем Микита Хрущов, був зведений багатоповерховий корпус Донецької фабрики іграшок - найбільшої в СРСР та Європі.

Унікальне підприємство, обладнане устаткуванням з Болгарії, Угорщини, НДР, Чехословаччини, Італії, Японії, Англії, Фінляндії, виготовляло складні технічні іграшки, ляльки, м’яконабивні іграшки, моделі-копії літаків та автомобілів, фігурки.

На фабриці працювало 5600 робітників. Кращих фахівців запрошували з усього Радянського Союзу.

Про історію "фабрики радості", яка зупинила свою роботу у  2003 році, розкажуть на відкритті виставки гості з Донецька: художник-модельєр фабрики, автор великої кількості ведмедиків, мавпочок та песиків, Сушкова Олена Борисівна та секретар парткому фабрики, носій історії найбільшого іграшкового підприємства, Курочкіна Раїса Василівна.

Час і місце заходу: 15 квітня 2013 року о 15:00. Державний музей іграшки, м. Київ, Кловський узвіз, 8.

Дивіться також: "Ностальгійні радянські іграшки. ФОТО"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.