Спецпроект

Музей Бориса Єльцина відкриється в Єкатеринбурзі в 2014 році

Музей першого президента Росії Бориса Єльцина відкриється в Єкатеринбурзі в 2014 році. Про це повідомив заступник виконавчого директора Президентського центру Б.М. Єльцина Вадим Науменко на зустрічі зі співробітниками Уральського федерального університету.

Про це пише ИТАР-ТАСС.

Експонати для нового музею співробітники Центру Єльцина шукають спільно з держустановами, бібліотеками, архівами, некомерційними організаціями та приватними особами. Науменко зазначив, що вже налагоджені контакти з півсотнею колекціонерів більш ніж із сорока міст Росії та країн СНД. Географія широка - від Калінінграда до Магадана.

Як повідомили в прес-службі Уральського федерального університету, до цієї акції підключився і їх вуз.

"Наш вуз готовий передати у фонд майбутнього музею документи, старі газети, знакові предмети побуту радянського часу та епохи 90-х, коли країною керував Борис Єльцин", - розповіли в прес-службі.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.