КОЛЕСНІЧЕНКО ЗНОВУ ПОЦУПИВ ЧУЖУ ПРАЦЮ

Народний депутат (Партія регіонів) Вадим Колесніченко без дозволу і з пропагандистською метою використав дослідження західних істориків у виданій його "Міжнародним антифашистським фронтом" брошурі "Война или военная преступность".

Про це в коментарі "Історичній Правді" заявив історик, пост-докторант Лундського університету (Швеція) Пер Андерс Рудлінг, чия стаття "Війна чи воєнна злочинність?" (рецензія на книгу кандидата історичних наук Володимира В'ятровича "Друга польсько-українська війна") розміщена у брошурі.

"Минулого разу, коли пан Колесніченко передруковував наші [Пера Рудлінга, Тимоті Снайдера і Ґжеґожа Россолінського-Лібе] статті, він попросив дозволу на передрук, - сказав Рудлінг. - Ніхто з нас не згодився, ніхто не дозволяв йому експлуатувати наші роботи, але він усе одно надрукував. Цього разу ніхто навіть не спитав дозволу".

За словами історика, він не має жодного стосунку ні до Колесніченка, ні до його партії, ані до теперішньої влади в Україні.

"Я не підтримую і не схвалюю ані Колесніченка, ані нинішній напівавторитарний режим Януковича, - сказав Рудлінг. - І не менш критично ставлюся до їхньої політики інструменталізації [використання в політичних інтересах - ІП] трагічного минулого, ніж до такої інструменталізації за часів Ющенка".

Шведський історик підкреслив, що Колесніченко порушив авторські права, і вже не вперше. "Не хочу мати жодного стосунку до його видань і не хочy мати з ним нічого спільного", - підсумував Рудлінг.

Відреагував і Джон-Пол Химка (професор історії Східної Європи канадського Універститету Альберти), чию статтю Колесніченко теж без дозволу передрукував у своїй брошурі.

"Колесніченко з Партії Регіонів передрукував одну з моїх статей, для того, щоб використовати  її у пропагандистській війні, - написав Химка на своїй фейсбук-сторінці. - Він зробив це, не маючи мого дозволу, окрім того, раніше я відмовляв йому у дозволі на передрук будь-якого з моїх творів".

За словами професора, зараз критичне ставлення до ОУН дійсно означає підтримку авторитарного режиму в Україні, однак у випадку з його текстом це не зовсім так. "Я засуджую політично вмотивоване інтелектуальне піратство Колесніченка", - зазначив Химка.

Як відомо, у травні 2012 року професор Єльського університету (США) Тимоті Снайдер заявив про порушення своїх авторських прав з боку Колесніченка, вимагав вибачень і знищення всіх паперових та електронних копій попередньої брошури Колесніченка.

"Україна як ніколи потребує дотримання правил цивілізованої поведінки, - зазначив тоді Снайдер. - Це стосується, зокрема, такого чутливої і вибухонебезпечнї ділянки, як історична пам'ять та історична політика. Поведінка [Колесніченка] не є взірцем ані цивілізованості, ані чутливості".

Cам Колесніченко анонсує своє чергове видання як присвячене "українському нацизму".

Читайте також: "Як Колесніченко оскандалився перед західними істориками"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.