Помер автор пісні "Наливаймо, браття, кришталеві чаші"

9 квітня на Новому міському кладовищі міста Вишгород (Київська область) поховають кобзаря Віктора Лісовола, який помер 5 квітня.

Про це повідомляє історичний клуб "Холодний Яр".

Віктор Лісовол народився 21 лютого 1931 року на Полтавщині в районному центрі Семенівка. Його батько і старший брат не повернулися додому з Другої світової війни. Мати Віктора Надія навчила сина співати і грати на гітарі. 

У 1950-их Лісовол оволодів мандоліною, написав для неї кілька романсів. Дебют як бандуриста відбувся в жовтні 1971 року в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.

В 1973 році закінчив студію кобзарського мистецтва при Українському хоровому товаристві, в 1988-му — студію при Капелі бандуристів України.

Віктор Лісовол

У збірнику "50 пісень Віктора Лісовола", який вийшов 2007 року, було представлено лише частину доробку видатного кобзаря – 50 історичних пісень і дум.

Ось назви деяких з них: "Ой під лісом та під Лебедином", "Про Супруна", "Про Харка", "Про Абазина", "З Полтавського бою", "Та йшли наші чумаченьки", "У Києві-граді дзвони задзвонили", "Ой не пугай, пугаченьку", "Сорок тисяч козаченьків ще й чотири", "Дума про отамана Зеленого", "Про братів-отаманів Соколовських і сестру їхню отаманшу Марусю", "Ой не гнися, дуб високий", "Десь на дні мого серця", "Чого ти мною так гордуєш?", "Вставай, народе" та інші.

Найвідомішою піснею Віктора Лісовола стала "Наливаймо, браття..." на слова Вадима Крищенка.

Фрагмент із фільму Єжи Гофмана "Вогнем і мечем". Хоч у 1651 році цієї пісні ще не було, але з часу створення вона стала народною

Прощання розпочнеться 9 квітня о 14:00 у Вишгородському будинку культури "Енергетик" (вул. Івана Мазепи, 9).

Їхати від київського метро "Героїв Дніпра" маршруткою №397 до зупинки "Будинок культури "Енергетик".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.