Спецпроект

Музей Баби-Яги з'явиться на Сахаліні

Музей Баби-Яги планують створити в Вуглегірському районі Сахалінської області. Разом з господинею хати там поселяться величезний павук і сова.

Про це пише news.mail.ru.

Будинок казкового персонажа - хатинка на курячих ніжках - вже побудований. Хатинку Баби Яги встановили в селі Орлово Углегорского району на території дитячої турбази. Спочатку в ній проводилися різні розважальні заходи для дітей. Пізніше прийшла ідея створити тут справжній музей, щоб залучити туристів.

За словами організатора проекту Наталії Пашегорової, хатинка на курячих ніжках виконана за всіма казковим канонами - вона стоїть "до лісу передом", а вікнами виходить на галявину. "Ніжки" будинку виточені з колод.

Казкове житло доповнено прорізами, які розташовані по обидва боки фасаду. Один з них веде у колодязь, а інший зроблений у вигляді гірки.

"Яга помістить гостей будиночка в піч, потрапивши в яку, вони скочуються прямо у двір", - розповіла автор проекту.

Цього року творці музею планують наповнити хатинку необхідним оздобленням: зробити піч, поставити скрині, рогачі, розмістити предмети побуту та частування.

Перший музей Баби Яги - "Хатинка на курячих ніжках" - з'явився в селі Кукобій Ярославської області. Завдяки створенню музею, село стало привабливим місцем для туристів. У 2004 році Кукобій оголосили "батьківщиною Баби Яги" і щорічно святкують день народження казкового персонажа 26 червня.

В Калінінграді, на території Візит-центру "Музейний комплекс" Національного парку "Куршська коса" діє Музей російських забобонів, де також представлена Баба Яга.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.