Спецпроект

Львівський депутат: "Українців і поляків хочуть штучно посварити"

Депутат Львівської обласної ради від Народного руху України Святослав Шеремета стурбований тим, як офіційна польска сторона трактує історичні українсько-польські стосунки

"Надзвичайне стурбування викликає те, як нині у Польщі трактують українсько-польські відносини 1942-1947 років, особливо виокремлення з цього контексту подій на Волині 1943-го. Ми бачимо велику істерику в польських ЗМІ, дискусію щодо подій на Волині, яку не можна назвати історичною, а лише політичною чи точніше політтехнологічною. І, на превеликий жаль, офіційні польські особи підтримують позицію радикальних шовіністичних організацій", – заявив Святослав Шеремета на пленарному засіданні Львівської обласної ради 2 квітня.

Рухівець також зазначив, що в польському Сеймі було створено групу "У справах Східних Кресів Польщі", до якої увійшли 25 депутатів.

"Насторожує й те, що у Варшаві планують спорудити меморіал "жертвам Волині", на якому випишуть 4 тисячі населених пунктів, в яких українці нібито вбивали поляків. Це абсолютний маразм, що не відповідає історичній дійсності. Немає такої кількості населених пунктів на Волині. Це блеф і політична технологія", – наголосив Святослав Шеремета.

"Також надзвичайно турбують заходи, які в липні планують проводити у Радимно, поблизу українського кордону. Йдеться про так звану "реконструкцію волинських подій". Виникає питання: яку реконструкцію там проводитимуть? Це буде лише однобока позиція. Зазначу, що польська сторона організовує історичні конференції щодо волинських подій, на які не запрошує українських істориків. Ми бачимо бажання польської сторони показати поляків у ролі жертв, а українців – у ролі вбивць. Це неприпустимо та не дружньо стосовно України. Окрім цього, йде маніпуляція з цифрами. Якщо Армія Крайова у своїх звітах писала про 15 тисяч жертв із польського боку, то нині в Польщі говорять про 50, 60, 100, 200 та навіть 500 тисяч жертв. Цей абсурд не сприятиме порозумінню між нашими народами і побудові спільного майбутнього", – зазначив Святослав Шеремета.

"Потрібно провести об'єктивне дослідження цих подій. Адже це був українсько-польський конфлікт 1942-1947 років. Його не можна розглядати окремими частинами. Конфлікт розпочався із "пацифікації" на Галичині, зі знищення українських православних церков на Холмщині, вбивств українців на Холмщині, які потім дійсно переросли в піковий конфлікт на Волині 1943-го. А потім у 1944-1946 роках відбулися події на Закерзонні, де поляки масово вбивали українців, була й операція "Вісла". Це великий комплекс подій. Тому ми й ініціюємо проведення об'єктивного та всебічного висвітлення україно-польського конфлікту 1942-1947 років", – додав рухівець.

Депутат зазначив, що обласна рада започатковує серію "круглих столів", на яких розглянуть усі аспекти українсько-польських стосунків у 30-40-х роках ХХ століття, зокрема й подій на Волині. Також буде проведено наукову конференцію. Святослав Шеремета вже підготував проект відповідного рішення Львівської обласної ради. Він також зазначив, що потрібно провести упорядкування поховань жертв з обох сторін.

За інформацією "Львівської газети".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.