АНОНС: Презентація книжки спогадів про Ніну Марченко

У четвер, 4 квітня 2013 року, о 19.00 в нижньому залі Спілки письменників України (вул. Банкова, 2) відбудеться презентація книги спогадів про Ніну Марченко.

Ніна Михайлівна Марченко (1929-2011) – мати дисидента і журналіста Валерія Марченка, який загинув в радянському ув'язненні.

Її життя – це приклад материнського подвигу та нерозривного зв'язку з сином; це історія честі, порядності та обстоювання правди в системі тотальної брехні; історія доброти посеред імперії зла.

Книга "Матінка Ніна" щойно вийшла друком у київському видавництві "Смолоскип" і містить велике інтерв'ю самої Ніни Михайлівни, яке вона давала Василю Овсієнку, спогади про неї дисидентів Семена Глузмана, Євгена Сверстюка, Мирослава і Люби Мариновичів, Віри Лісової, подруг Валерія – італійки Сандри Фапп'яно та голландки Джекі Бакс, самого Валерія Марченка – на основі його листів до мами, а також тих, хто знав Ніну Марченко вже як громадську діячку після смерті сина.

 

У презентації візьмуть участь:

Семен Глузман, правозахисник,

Євген Сверстюк, письменник,

Протоієрей Валерій Копійка;

Василь Овсієнко, історик дисидентського руху;

Юрій Луканов, журналіст,

Наталія Ксьондзик, головний редактор видавництва "Смолоскип",

Андрій Горбаль, упорядник книги "Матінка Ніна",

Наталія Пуряєва, науковий співробітник Інституту української мови, упорядник книги "Матінка Ніна";

Під час презентації будуть продемонстровані фрагменти відеоінтерв'ю Ніни Марченко (запис Вахтанга Кіпіані) та фільму Юрія Луканова "Хто ви є, містер Джекі?"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.