Спецпроект

Злочинець пробрався в музей, щоб відпиляти бивень у слона

Молодий француз пробрався в ніч з п'ятниці на суботу до паризького Музею природної історії і відпиляв бензопилою бивень слону, що належав королю Людовику XIV.

Про це пише bagnet.org.

Злодій був затриманий правоохоронцями за кілька хвилин після події, в його рюкзаку було виявлено відпиляний шматок.

Слон був подарований Людовіку португальським монархом в 1668 році. У 1681 році тварина померла у звіринці Версаля. За кілька десятків років останки слона були передані Музею природної історії. Скелет величезного ссавця виставили в галереї порівняльної анатомії.

На думку музейних співробітників, злочинця в першу чергу цікавила цінна слонова кістка. У музеї запевнили, що реставрацію зробити відносно легко, техніка відновлення бивня буде застосовуватися така ж, як і для зуба, тим більше, що від нього був відрізаний один великий шматок вагою близько 3 кг.

Зловмисник пробрався в будинок музею, подолавши високий паркан і розбивши вікно товщиною 8 мм. Опинившись в галереї, він завів бензопилу і відпиляв кусок лівого бивня - порядку 90% його видимої довжини. Буквально за пару хвилин спрацювала тривога, і чоловік кинувся бігти. За словами поліцейських, коли вони прибули на місце події, вони побачили ще працюючу бензопилу. 

Паризький Музей природної історії, в якому зберігаються близько 62 млн експонатів, вважається однією з провідних установ подібного типу в світі поряд з лондонським Музеєм природознавства. Щорічно його галереї відвідують близько 1,9 млн туристів.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.