Спецпроект

"Нічну варту" під охороною повернули в музей

Картина Рембрандта "Нічна варта" була повернена в головну будівлю Державного музею в Амстердамі, який незабаром має відкритися для відвідувачів після ремонту.

Про це пише lenta.ru.

Роботу Рембрандта, що виставляється в південному крилі музею, помістили в захисний контейнер, що оберігає полотно від впливу навколишнього середовища, і за допомогою системи кранів доставили в головну будівлю. Безпеку процедури забезпечували декілька десятків поліцейських.

"Нічна варта" - загальновживана назва однієї з найвідоміших картин Рембрандта ван Рейна "Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенбюрга", написаної ним у 1642 році за замовленням цивільної міліції Амстердама - Стрілецького товариства.

Картина виставлялася в штаб-квартирі ополчення, потім її перевели в зал міського магістрату. Тоді, щоб велике полотно помістилося на стіну, його обрізали з боків. Після реставрації монархії в Нідерландах "Нічна варта" переїхала у будівлю під назвою Тріппенхейс, спочатку разом з магістратом, потім - як частина зібрання Королівської академії мистецтв. У 1885 році було закінчено будівлю Державного музею і картину перемістили туди.

"Нічна варта", ймовірно, головний його експонат: у 1906 році будівлю музею було перебудовано, щоб покращити умови, в яких містилася ця картина. Так як робота Рембрандта була сплачена з суспільних фондів - художнику заплатили 1600 флоринів (5,6 кг чистого золота) - вважається, що "Нічна варта" належить місту Амстердаму, а в музеї знаходиться на зберіганні. За цей час картину три рази намагалися зіпсувати чи знищити за допомогою ножів і сірчаної кислоти.

У грудні 2003 року головний будинок Державного музею було закрито на ремонт. Експонати були переміщені в південне крило "Філіпс", відремонтоване в 1990-ті, де вони були доступні для огляду. Реставрація головної будівлі повинна була продовжитися до 2008 року, але розтягнулася ще на чотири роки довше, і обійшлася скарбниці Нідерландів у 322 мільйони євро. Роботи завершилися в червні 2012 року. Перед здачею в експлуатацію мав пройти якийсь час, щоб будівля повернула стан, прийнятний для зберігання живопису. Відкриття музею для широкої публіки намічено на квітень 2013 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.