Спецпроект

Волинська ОДА готується до вшанування жертв трагедії 1943 року

Керівництво Волинської області готується "вшанувати пам'ять жертв "Волинської трагедії" 1943 року, коли пройшли етнічні чистки українського і польського населення на території Волині".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Волинської облдержадміністрації.

Як повідомив начальник управління внутрішньої політики Волинської ОДА Андрій Мельник, у липні 2013 року виповнюється 70 років з часу вчинення етнічної чистки українського і польського населення, здійсненої Українською повстанською армією (УПА) і польською Армією крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943 році.

З обох сторін у збройному конфлікті загинули десятки тисяч людей, зазначається у повідомленні.

За словами Мельника, робота з підготовки до цієї дати "повинна бути дуже делікатно підготовлена, щоб не загострювати настрої громадськості".

Представник ОДА зазначив, що з метою узгодження цих заходів, в яких візьмуть участь обидві сторони, область відвідав посол Польщі в Україні Генрік Литвин.

Чиновник акцентував увагу на тому, що в ОДА буде створено окремий сайт, присвячений подіям 1943 року. Крім цього, готується тематична програма, в якій історики місцевих вузів у форматі дискусії обговорять причини і наслідки Волинської трагедії.

Також Мельник розповів, що в червні планується проведення наукової конференції - альтернативи тій, яка відбулася у лютому цього року року в Любліні (Польща), на якій "поляки односторонньо оцінили події 70-річної давнини".

У контексті української позиції про події буде знято документальний фільм з використанням історичних матеріалів та архівів державного телебачення.

Разом з тим планується спільне відвідування Іваничівського району області з проведенням молебню біля пам'ятника жертвам Волинської трагедії в с.Павлівка, який був відкритий в 2003 році за участю президентів двох держав.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.