Спецпроект

Волинська ОДА готується до вшанування жертв трагедії 1943 року

Керівництво Волинської області готується "вшанувати пам'ять жертв "Волинської трагедії" 1943 року, коли пройшли етнічні чистки українського і польського населення на території Волині".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Волинської облдержадміністрації.

Як повідомив начальник управління внутрішньої політики Волинської ОДА Андрій Мельник, у липні 2013 року виповнюється 70 років з часу вчинення етнічної чистки українського і польського населення, здійсненої Українською повстанською армією (УПА) і польською Армією крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943 році.

З обох сторін у збройному конфлікті загинули десятки тисяч людей, зазначається у повідомленні.

За словами Мельника, робота з підготовки до цієї дати "повинна бути дуже делікатно підготовлена, щоб не загострювати настрої громадськості".

Представник ОДА зазначив, що з метою узгодження цих заходів, в яких візьмуть участь обидві сторони, область відвідав посол Польщі в Україні Генрік Литвин.

Чиновник акцентував увагу на тому, що в ОДА буде створено окремий сайт, присвячений подіям 1943 року. Крім цього, готується тематична програма, в якій історики місцевих вузів у форматі дискусії обговорять причини і наслідки Волинської трагедії.

Також Мельник розповів, що в червні планується проведення наукової конференції - альтернативи тій, яка відбулася у лютому цього року року в Любліні (Польща), на якій "поляки односторонньо оцінили події 70-річної давнини".

У контексті української позиції про події буде знято документальний фільм з використанням історичних матеріалів та архівів державного телебачення.

Разом з тим планується спільне відвідування Іваничівського району області з проведенням молебню біля пам'ятника жертвам Волинської трагедії в с.Павлівка, який був відкритий в 2003 році за участю президентів двох держав.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.