Спецпроект

Волинська ОДА готується до вшанування жертв трагедії 1943 року

Керівництво Волинської області готується "вшанувати пам'ять жертв "Волинської трагедії" 1943 року, коли пройшли етнічні чистки українського і польського населення на території Волині".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Волинської облдержадміністрації.

Як повідомив начальник управління внутрішньої політики Волинської ОДА Андрій Мельник, у липні 2013 року виповнюється 70 років з часу вчинення етнічної чистки українського і польського населення, здійсненої Українською повстанською армією (УПА) і польською Армією крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943 році.

З обох сторін у збройному конфлікті загинули десятки тисяч людей, зазначається у повідомленні.

За словами Мельника, робота з підготовки до цієї дати "повинна бути дуже делікатно підготовлена, щоб не загострювати настрої громадськості".

Представник ОДА зазначив, що з метою узгодження цих заходів, в яких візьмуть участь обидві сторони, область відвідав посол Польщі в Україні Генрік Литвин.

Чиновник акцентував увагу на тому, що в ОДА буде створено окремий сайт, присвячений подіям 1943 року. Крім цього, готується тематична програма, в якій історики місцевих вузів у форматі дискусії обговорять причини і наслідки Волинської трагедії.

Також Мельник розповів, що в червні планується проведення наукової конференції - альтернативи тій, яка відбулася у лютому цього року року в Любліні (Польща), на якій "поляки односторонньо оцінили події 70-річної давнини".

У контексті української позиції про події буде знято документальний фільм з використанням історичних матеріалів та архівів державного телебачення.

Разом з тим планується спільне відвідування Іваничівського району області з проведенням молебню біля пам'ятника жертвам Волинської трагедії в с.Павлівка, який був відкритий в 2003 році за участю президентів двох держав.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.